Роздуми брата Алоїса

Воскреслий Ісус запалює в нас бажання шукати єдності

Субота, 19 квітня 2014

Страсний тиждень, кульмінаційне завершення якого відбудеться завтра під час святкування Пасхи, допомагає нам глибоко пережити ці дні. Приїхавши сюди з різних країн, ми відчуваємо єдність, яка виходить поза межі мови та віросповідання.

Так як і християни по всьому світі, завтра ми вітатимемо один одного словами: «Христос воскрес – Воістину воскрес!»
Воскреслий Ісус є тим, хто єднає нас. Хоча Він залишається невидимим для наших очей, Він присутній в дивний спосіб для всіх людей, для кожного з нас.
Ісус тяжко страждав на хресті і помер як злочинець. Проте, занурившись у ці страждання, ми усвідомлюємо глибоку сутність. Її можна побачити на іконі Хреста: Ісус розкриває свої рамена, щоб відкрити шлях кожній людині до Своєї любові. Він приймає нас навіть з нашими провинами та внутрішньою жорстокістю.

Таким чином, страждання і смерть Христа перемінюють наші страждання і смерть. Трагічність події не скасовується; зло все ще вводить нас в оману. Але Ісус є вагомішим за зло, світло надії сяє, навіть якщо ми ледве це усвідомлюємо. Можливо, полум’я мерехтить, але воно не згасне.
Для укріплення цього полум’я ми потребуємо один одного. Ми, брати, хотіли б зробити все для того, щоб ви віднайшли цю надію у своєму житті. А ваша присутність у Тезе, у свою чергу, живить нашу надію.

Так, саме Ісус єднає нас. І Він хоче, щоб ми були завзятими шукачами єдності, творцями дружби між віруючими та невіруючими.

Брат Роже вписав цю завзятість до пошуку єдності у покликання нашої спільноти. Як відомо, в наступному році ми будемо згадувати його у декількох урочистостях, особливо 16 серпня, коли відзначатимемо 10 років з дня, коли він був вбитий тут у церкві.

Саме через цю завзятість до єдності ми живемо не тільки тут у Тезе, але дехто з братів живе малими групами на різних континентах, а інші відвідують різні країни, щоб вислухати крізь що проходять інші.

Таким чином, місяць тому двоє братів побували в Україні. Так багато молодих людей приїздить сюди та на європейські зустрічі. Ми не могли здалеку спостерігати крізь що вони проходять.

В понеділок один з братів поїде до Росії, щоб разом з християнами тієї країни провести Великодній тиждень. В умовах серйозного конфлікту, який наразі відбувається, в обох країнах є жінки і чоловіки, які бажають миру.

Нами керує та ж сама завзятість до спільності, щоб шукати шляхи, спрямовані до видимої єдності між християнами. І зараз здається вдалий момент, щоб робити наступні кроки у цьому напрямі.

Полум’я надії, яке Ісус розпалює в кожному з нас об’єднує всіх охрещених. Праця над зростанням видимої єдності є умовою для того, щоб вогонь Христової любові запалав для всіх тих, хто шукає надії.

Тому я хотів би попросити вас помолитись за тих, хто служить у різних церквах: Протестантській, Православній чи Католицькій: не залежно від того чи вони тісно з вами спілкуються, чи мають ширшу сферу відповідальностей. Вони мають дуже важке завдання: насправді бути «добрими пастриями», як просив Ісус.

В Тезе ми дуже вдячні за впевненість, яку знаходимо серед лідерів різних церков. Я це відчував, коли брав участь у Генеральній Асамблеї Всесвітньої Ради Церков. Вона відбувалась у Південній Кореї, у Бусані, і об’єднала багатьох Протестантських та Православних лідерів.

З цього приводу, я мав можливість відвідати Північну Корею. Зустрічі з різними людьми залишились у мене в пам’яті. Цими днями ми пам’ятаємо у молитві жертви, включаючи багатьох дітей, нещодавньої катастрофи лайнера поблизу Південної Кореї.

В минулому році ми святкували Об’явлення з сотнею молодих людей у Стамбулі. Як чудово нас приймав Патріарх Константинопольський Варфоломей! Ще я хотів би сказати кілька слів про Папу Франциска. Він приймав мене в кінці листопада. Ми поговорили. Яка доброта випромінює від нього, яке розуміння нашої спільноти! Він переконливо заохочував нас продовжувати приймати молодих людей у Тезе та продовжувати існувати як екуменічна спільнота.

Три тижні тому мені також вдалось зустрітись з ним під час Євхаристії, яку він відправляє щоранку у своїй маленькій каплиці. Ввечері того самого дня мене приймав у монастирі у Ватикані Бенедикт XVI, де він зараз живе. Я подякував йому за гостинність, з якою він приймав нас на європейській зустрічі у Римі та за незабутню молитву на площі Св. Петра 29 грудня, 2012.

Я хотів би, щоб ви пам’ятали в молитвах наступні етапи паломництва довіри. Наразі брати знаходяться у Техасі, готуючи зустрічі у трьох містах – Остіні, Далласі та Н’юстоні. Я особисто вкінці тижня від’їзджаю до Мексики. Декілька братів вже протягом місяців готували зустріч молоді у Мехіко.

Коли ви повернетесь додому, ви також продовжити своє паломництво довіри в щоденному житті. Будьмо певними, що Воскреслий Христос йде попереду нас, він кличе нас та залишається поруч куди б ми не пішли.


JPEG - 24.3 ko

Printed from: http://www.taize.fr/uk_article16746.html - 12 December 2019
Copyright © 2019 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France