Роздуми брата Алоїса

Джерело надії

Субота, 31 травня 2014

Недавно, з кількома братами ми повернулися з різних візитів, які ми здійснювали цієї весни. Одні були в Україні, інші в Росії. У час серйозного конфлікту, який зараз відбувається, у обох країнах є такі чоловіки та жінки, які прагнуть миру.
Я сам, разом із братами, був в Мексиці на чудовій зустрічі двох тисяч молодих людей з різних країн. Зокрема, ми брали участь у молитовному чуванні у храмі Матері Божої у Гваделупі, де до нас приєдналось декілька тисяч жителів цього міста.
Брати також вирушать з Тезе до Бразилії і Бангладешу, де вони житимуть серед найбідніших.


Тут, в Тезе, кожного року підчас свята Вознесіння ми із подивом бачимо, що наша Церква Примирення переповнена. Вас так багато, що це дійсно фестиваль весни. Тож ми, брати, запитуємо себе: чому ви приходите? Чого шукаєте?
Коли запитуюсь про це когось із вас, отримую різноманітні відповіді. Дехто каже: щоб зустріти інших молодих людей. Інші: заради тиші. Ще інші: спільна молитва із співами, які тривають увесь вечір. Окрім цього отримую ще інші різноманітні відповіді.
Усі вони, незважаючи на своє різноманіття, мають щось спільне: у всіх є пошук надії, щоб мати змогу дивитись у майбутнє з радістю, а не із острахом.
Ми, брати, також знаходимося у подорожі із вами і у гостинності, яку ми намагаємось вам запропонувати є надія, яка нас стимулює, особливо, коли ми бачимо що, виїжджаючи звідси, ви намагаєтеся побудувати своє життя на довірі до Бога.
Джерело надії не є у нас самих. Це не ми її виробляємо. Як нам отримати надію? Свято, які від четверга тут святкуємо, може відкрити у нас джерело надії. Що, однак, означає Вознесіння, цей момент, коли Христос вознісся до неба?
Використовуючи мову образів, Біблія хоче сказати: смерті не належить останнє слово. Христос помер, але також воскрес і несе із собою усіх, кого любить, ціле людство. Бог, приймаючи Його, прийняв ціле наше людство.
Так, Ісус, будучи невидимим, є близько до кожного з нас. Те, що в нас самих нас турбує, Він несе разом з нами. Бере на себе наші провини. Палко любить кожного. Прокладає нам шлях, щоб ми могли бути з Богом назавжди. Христос на нас чекає.
Якби нам усім, кожному із нас, вдалося в ці дні прийняти цю довіру до любові Христа
Катастрофи і загрози для землі та людства, незважаючи наскільки реальними вони є, не є остаточною істиною. Людство маю майбутнє поза обмеженнями, які здаються нездоланними, поза стражданням і смертю. І в нашій молитві, навіть дуже бідній, ми вже є пов’язані з тим, що існує поза ними.
Це не є теорія, це реальність . Таке є значення свята, яке ми святкуємо в ці дні. Щоб взяти участь в цьому святі, щоб відчути смак надії та радості, яке воно породжує, не можемо знайти задоволення у словах чи ідеях. Ми повинні запитати у самих себе: що я можу змінити у своєму повсякденному житті, щоб залишитися вірним цій довірі, що Бог є любов’ю?
Коли намагаємося дати відповідь на це запитання у своєму повсякденному житті, незалежно від ситуації, в якій ми знаходимось, ревність у нас пробуджується, джерело протікає всередині нас.


Цього вечора ми прийняли до нашої спільноти нового брата, який походить з Китаю. Це для нас велика радість. Він вирішив, що довіра до Христа буде в центрі його життя. Очевидно, що довіряти не завжди означає відчувати любов Бога, але жити цією любов’ю через спільне братерське життя.
Для нас братів не є головним бути хорошими організаторами молодіжних зустрічей Найважливіше є те, щоб ми були братами один для одного, усвідомлювати добро Ісуса Христа посеред нас. Наша велика різноманітність означає, що життя у спільноті ставить перед нами високі вимоги, але, водночас, воно пропонує багато краси.
Коли ви будете повертатися додому, я хотів би закликати вас прийняти рішення: як втілити в життя доброту Христа вдома, у вашій власній ситуації, починаючи із сім’ї та друзів? Ми завжди повинні починати заново, не будучи при цьому знеохоченими.
Доброта Христа спонукає нас, щоб ми йшли до тих, хто страждає, до виключених із суспільства. Відвідувати їх, щоб зблизька пізнати ситуації осіб, які живуть в непевних ситуаціях, можливо дуже близько до нас. Це дуже живить нашу віру в Бога. І тоді ми краще розуміємо слова Христа: „ Я з вами в усі дні до закінчення віку”.


JPEG

Вознесіння, Вітраж братa Ерікa з Тезе

Printed from: http://www.taize.fr/uk_article16887.html - 19 June 2019
Copyright © 2019 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France