Невеликі тимчасові спільноти до 2018 року


Париж (Франція)

Мадлен (Канада), Луїза і Ханна (Німеччина) в листопаді будуть запрошені до колишньої лікарні Святого Вінсента де Поля в Парижі (поблизу Монпарнас) групою добровольців. Там вони будуть приймати бідних людей та пропонувати різні заходи. Вони також проведуть молитви в каплиці на місці:
https://fraterniteprovisoire.wordpr... [https://fraterniteprovisoire.wordpress.com/]


2 Альмерія (Іспанія) 2 Жюстина (Франція), Лотте та Ірма (Нідерланди) житимуть у маленькій спільноті з 5 жовтня і до кінця місяця в Пуебла де Вікарі / Альмеріа (Іспанія), де будуть прийняті парафією міста. Вони будуть працювати з іммігрантами, з ромами та в місцевій в’язниці:
https://taizecomunidadvicar.blogspo... [https://taizecomunidadvicar.blogspot.com.es/]
2 Новосибірськ (Росія) 2 Сарина, Рабея та Марі будуть прийняті Карітас у Новосибірську, Росія, з 25 вересня по 5 листопада. Вони братимуть участь у різних заходах, що проводяться Карітас, регулярно молитимуться та вестимуть життя спільноти: https://spcnovosibirsk.wordpress.com/
2 Роман (Румунія) 2 З 13 вересня по 9 жовтня Маріон (Франція), Еллі, Карін та Елізабет (Німеччина) житимуть як тимчасова спільнота в Романі (Румунія). Їх прийматимуть конвентуальні францисканські брати (OFM Conv), і вони будуть задіяні у різних просвітницьких ініціативах та акціях солідарності з місцевим ромським населенням. Вони також будуть відвідувати богослужіння у регіоні:
https://www.dropbox.com/sh/ym816bui... [https://www.dropbox.com/sh/ym816buivapnkq1/AACxkVw3347umm_nnTHpRRL5a?dl=0]
2 Оран (Алжир) 2 Єпархіальний центр в Орані та єпископ Жан-Поль Веско прийматимуть Сухір (Алжир), Ребекку, Силке та Антонію (з Німеччини) з кінця липня до кінця серпень, як тимчасову спільноту. Там буде організований табір для дітей, час з молодими людьми з різного походження, включаючи студентів з інших африканських країн. https://taizeoran.wordpress.com/

2 Бует (Єгипет) 2 Наримане (Єгипет), Лена (Німеччина) та Ліннеке (Нідерланди) житимуть в невеликій тимчасовій спільноті в Буеті, Верхньому Єгипті, з 7 серпня по 7 вересня. Їх прийматимуть сестри спільноти Carmel Saint-Joseph. Вони візьмуть участь у навчальних проектах, катехизації та відвідування навколишніх територій: https://taizeinegypt.tumblr.com/
2 Сидон (Ліван) 2 Спільнота Фретелі та єпископ Елі Хаддад прийматимуть Фрідеманна, Флоріана та Джонатана (з Німеччини) у серпні в Сидоні, Ліван. Вони будуть залучені до душпастирської діяльності та працюватимуть у соціальному та культурному центрі Фрателли, в місті Ремейле з сирійцями, ліванським народом і палестинцями, особливо з дітьми.
2 Фрайбург (Швейцарія) 2 Вікторія (Україна), Міріам (Італія), Башя (Польща) та Анна-Лариса (Німеччина) проведуть серпень місяць у Фрайбурзі та Булле, Швейцарія. Вони будуть прийняті парафією Сен-П’єр і працюватимуть із мігрантами, навчаючи і проводячи молитви. Заплановані контакти з різними парафіями та християнськими громадами. https://taizefribourg.wordpress.com
2 Суми (Україна) 2 Клотільд (Франція) та Енді (США) будуть прийняті з 20 липня по 20 серпня парафією Благовіщення в Сумах, Україна. Вони братимуть участь у різних проектах солідарності Карітас і допоможуть провести молитви. https://taisesumy.wordpress.com/
2 Тулуза (Франція) 2 Марія (з Швейцарії), Крістіна (Франція) та Катажина (Польща) буде в парафії Сен-Есприт, Тулуза (Франція), яку вітає громада сестер Бон-Нувель. З 13 липня по 9 серпня вони розділят життя з тими, хто живе в цьому бідному районі, а також братимуть участь у тижні місії та допомагають керувати дитячим табором: https://tctoulouse.wordpress.com [https://tctoulouse.wordpress.com]
2 Бад-Доберан (Німеччина) 2
- Станіслав (з Польщі), Фелікс і Ніколас (з Німеччини) і Ханнес з самого міста, будуть жити в Бад-Доберан (на березі Балтійського моря), прийняті лютеранською парафією. З 26 травня до кінця червня вони житимуть в невеликій тимчасовій спільноті, що проводитиме молитви в церкві міністрів і в інших місцях, працюватиме у громадському саду з біженцями. https://doberan-taize.blogspot.de
2 Таллінн (Естонія) 2
- Пауліна (Польща), Хелена та Малена (Німеччина) проведуть червень з лютеранською громадою Мустамяе (Таллінн / Естонія) і житимуть там у невеликій тимчасовій спільноті. Вони будуть проводити молитви та брати участь у заходах, починаючи від роздачі їжі до анімації груп ділення. Відвідування інших церковних спільнот та окремих осіб також буде в програмі. https://smallprovisionalcommunityin... [https://smallprovisionalcommunityintallin.wordpress.com/]
2 Мінден (Німеччина) 2
- Сарра (Франція), Марта (Польща) та Джулія (Німеччина) житимуть з 17 травня по 16 червня в невеликій тимчасовій спільноті в Міндені, Німеччина (у Білефельдському регіоні, Ганновер). Група християн з різних конфесій разом з місцевими громадами приймає їх у Simeons herberge, в колись порожньому парафіяльному домі, перетвореному в місце гостинності та зустрічей. Вони будуть мати різні зобов’язання, наприклад, у роздачі супу:  tcminden.wordpress.com/ [https://tcminden.wordpress.com/]
2 Оберріден (Швейцарія) 2
- Maчей (Польща), Себастьян і Ян (Німеччина) проведуть березень живучи в невеликій тимчасовій спільноті в Оберрідені та районі навколо озера Цюріх (Швейцарія). Вони братимуть участь у різноманітних релігійних просвітницьких заходах, а також відвідуватимуть регіон та працюватимуть з місцевими благодійними проектами:
https://taizeswiss.wordpress.com/
2 Сарагоса (Іспанія) 2
- Зофія (Польща), Катарина (Німеччина) і Ніккі (Нідерланди) вирушають на місяць, починаючи з 10 березня, до Сарагоси (Іспанія). Вони будуть прийняті єпархією Сарагоси і працюватимуть як волонтери з безпритульними та дітьми району Делічі:
https://taize-zaragoza.comiles.eu/i... [https://taize-zaragoza.comiles.eu/index.php].
2 Делемон (Швейцарія) 2
- Ельза (з Франції) та Аніка та Джудіт (обидва з Німеччини) збираються жити у невеликій тимчасовій громаді в Делемонті, у швейцарській Юрі з 5 березня до 2 квітня 2017 р. Вони будуть привітані міжконфесійним молитовним братством та різними церквами цього району. Вони допоможуть вести молитви та брати участь у заходах, організованих місцевою благодійною організацією, яка працює з біженцями в кантоні:
https://provisionalcommunitydelemon... [https://provisionalcommunitydelemont.wordpress.com/].
2 Аккар (Ліван) 2
- У період з 19 грудня 2016 року по 24 січня 2017 року Рафаела (Швейцарія), Джулія (Іспанія), Марія (Румунія) та Ракель (Португалія) проживали в невеликій тимчасовій спільноті на півночі Лівану. Вони будують зв’язки з різними спільнотами в Аккарській області та працюють разом з іншими волонтерами в центрі "Допомога та примирення", який працює заради миру. Вони також проводили час із сирійськими біженцями, які проживають в цьому районі:
https://lebanonprovisionalcommunity... [https://lebanonprovisionalcommunity.wordpress.com/].

In 2014 and 2015


Ерувіль-Сен-Клер (Франція)

Закінчується місяць в невеликій тимчасовій спільноті в Ерувіль-Сен-Клер і ми такі щасливі мати цей неймовірний досвід!
 
Трьох молодих дівчат, Сару, Жюль і Катеріну, повсюди цінували за їх щирість, уважність, відкритість. Багато людей приходили на щоденні молитви і відкривали для себе заново радість простої молитви – прекрасної і доступної. Це зібрало людей разом і дало надію на майбутню.
 
Також прекрасним був їх спосіб прийняття рішень, зважаючи на те, що вони не знали один одного до цього. Вони радісно відкрили себе для багатьох людей та подій, навіть, якщо інколи було необхідно мчати на велосипеді з одного місця в інше! Художні заняття з людьми, що страждають на психічні захворювання, ігри з одинокими літніми людьми, зустрічі з дітьми чи учнями середньої школи, студентами християнських груп, роздача продуктових наборів... який інтесивний ритм!
 
Прощання після закінчення недільної Євхаристії було дуже емоційним! Перш за все ми передали величезну подяку для братів Тезе за ідею невеликих тимчасових спільнот і за втілення цієї ідеї в життя... Це вселяє віру в реалізацію інших прекрасних ідей, що приносять радість співпричастя і взаємозбагачення!
Отець Мішель, Ерувіль


Дюссельдорф-Герресхайм (Німеччина))

Ми живемо в маленькій квартирі в гарному районі міста Герресхайм. Зранку ми молимося в нашій квартирі, а ввечері — в католицьких та протестантських церквах (через день). Кожного разу до нас приєднується 20-30 людей. Ми допомагаємо в домі престарілих з деменцією: ми граємо в ігри, гуляємо з ними, допомагаємо їх годувати... Я думаю, що це місце вчить нас, що просто наша присутність може допомогти — більшість пацієнтів навіть не говорять німецькою, вони не розрізняють людей навколо них, але вони відчувають, що хтось поряд з ними і звертає на них увагу. І це важливо. Інколи ми проводимо обідню молитву з деякими з гостей в маленькій каплиці дому.
 
Двічі на тиждень ми ходимо до початкової школи грати з дітьми і допомагати їм з домашньою роботою. Також ми відвідуємо маленький дитсадок, який, в основному, призначений для біженців. Крім того ми беремо участь в соціальних проектах призначених для них, наприклад, світове кафе, де біженці можуть випити горнятко кави, з’їсти шматок пирога і провести час разом в гарній атмосфері. Минулої суботи відбулась велосипедна акція: ті, хто не мають можливості відремонтувати свої велосипеди, могли привезти їх і отримати ремонт безкоштовно. Деякі соціальні працівники знайшли велосипеди, які вони подарували людям. В Дюссельдорфі, де живе багато біженців, такі маленькі ініціативи, як ці, мають місце. Як пракрасно це бачити!
 
По суботам ми відвідуємо Коптську православну церкву; ми беремо участь в богослужіннях і зустрічаємо людей, які приймають нас, наче членів власних родин. Фактично, це виглядає так: після літургії всі збираються в великій кімнаті, кожен приносить щось поїсти, вони спілкуються, сміються... Також тут організовуються зустрічі для молоді. Минулої неділі у нас була молитва Тезе і після зустріч про життя в Тезе. Деякі з присутніх планують приїхати в Тезе цього літа! Також відбувся семінар про культурні відмінності Німеччини та Єгипту.
 
Наш розклад гарно збалансований. Дні наповнені роботою і подіями, але також у нас є час для себе, щоб прогулятись, подивитись місто і просто разом провести вечір в нашій квартирі.
 
Ми отримуємо багато запрошень кожного тижня. Люди дуже щасливі, що ми тут, що ми можемо зустрітись, молитись разом... ми також дуже щасливі з цього. Інколи знається, що ми віддаємо зовсім мало, а отримаємо так багато.

Ми також просимо про молитви за тих, хто приймає нас тут.

Ебба зі Швеції, Марейке з Німеччини і Навойка з Польщі


Селеста (Франція)

Це вже останній тиждень нашого перебування тут. В перші три тижні ми взяли участь в різних соціальних програмах (роздача одягу та їжі, дім престарілих...). Кожного дня ми мали три молитви; денна та вечірня молитви були відкриті для всіх. Люди приходили кожного дня на обід; вони молились з нами і приносили щось поїсти.
 
Ми були на богослужіннях під час Страсного тижня і поїхали до Страсбургу на святкову месу.
 
Нас прийняли дуже тепло і ми щасливі бути частиною екуменічної спільноти в цьому регіоні.
 
Це було прекрасно бачити, як багато людей задіяні в соціальних проектах та на парафіях. Познайомившись з багатьми людьми, ми зрозуіли, що солідарність починається з перебування разом, для цього необхідна братерська любов, а не великі проекти.
 
Кожного дня ми ділимось нашим життям в дуже простий спосіб, ми не претендуємо змінити світ, це лише наш шлях життя в новій солідарності.
Анна, Регіна і Анніка з Німеччини


Бірмінгем (Англія)

В січні та на початку лютого ми запросили Дженні та Джург, молоду швейцарську пару, в нашу спільноту на п’ять тижнів. Разом, протягом п’яти тижнів, ми вп’ятьох створили одну з “невеликих тимчасових спільнот”. Це трохи відрізнялось від інших таких спільнот, так як ми запросили нових членів в спільноту, яка вже існувала, і продовжила існувати після того, як вони пішли.
 
Разом ми відкрили нові шляхи життя спільноти. Обідаючи разом, живучи, спілкуючись та сміючись разом ми пізнавали один одного все краще і краще. Ці п’ять тижнів були хорошим спільним досвідом.
 
Всупереч нашого початкового очікування і, можливо, надії, що ми знайдемо інших людей, які, як ми, хочуть виконати довготримале зобов’язання життя у спільноті, це був не той випадок. Те, з чим ми неоднаразово зіткнулися, так це люди, які хочуть поділитись своїм життям, але лише на короткі періоди часу. І цей розвиток породжує певні труднощі, як в необхіодності неодноразово повторно будувати відносини з новими людьми, так і в неможливості розділити відповідальність за життя та бачення спільноти з іншими людьми.
 
Разом і з незаперечними труднощами, були і несподівані радості. Важко перерахувати їх, цей мільйон маленьких речей, яким ми розділили разом. Ми жили разом відкриваючи щось нове, отримуючи новий досвід та переживаючи нові зустрічі. Ми підтримували один одного в спільних молитвах. Обмінюючись різними теологічними позиціями, ми знали, що можемо сісти і пообідати, як одна родина.
 
Ми навчились тому, що буває час, коли краще утриматись від безкомпромісних рішень, та обговорити проиворіччя. У той же час, в розпал постійних змін і оновлень, ми зрозуміли важливість і необхідність постійності. Як не парадоксально, але цей досвід змін закликає нас твердо стояти на нашому баченні того, якою має бути спільнота. З того часу, як наше життя відрізняються від того, що ми очікували на початку, ми відчуваємо, що фундаментальні цінності не ставляться під питання.
 
Зараз я задоволений віднайти цей баланс між тимчасовістю та постійністю, що харакретиризує нашу пригоду до цього дня.
Carrs Lane Lived Community


Роттердам (Нідерланди)

Ми приїхали до Роттердаму.
 
На початку нашого перебування програма була сильно завантажена, тому після обговорення ми її трохи змінили.В перший тиждень ми молились і їли в Paradijikerk і не мали достатньо можливості відкрити для себе інші реальності, що нас оточують. На майбутнє це було б гарною ідеєю проводити молитви в різних церквах.
 
Paradijikerk і сестри Матері Терези, які прийняли нас з прекрасним розумінням і ми безмежно вдячни їм за такий чудовий прийом. Тепер ми нарешті ввійшли в ритм організації наших молитов тричі на день і виконання невеликих робіт, таких як відкриття церкви, запалення свічок, дзвонити в дзвони. Останню роботу ми полюбили найбільше. Два дзвони водночас в руці – це було невелким викликом для нас, але зараз ми справляємось краще. Тепер це більше схоже на ніжні церковні дзвіночки, ніж на аварійний дзвін.
 
Ми були дійсно раді бачити, що все більше і більше людей приходять на наші молитви. Молоді люди, що вірно продовжують проводити молитви після європейської зустрічі 4 роки тому, взяли нас під своє крило, і це так чудово бачити все більше і більше знайомих обличь. Кожної п’ятниці молоді люди з парафії організовують молитву, і цього вечора католицький єпископ прийде молитись з нами.
 
Ми також були залучені в різні проекти в міста. Ми допомагали сестрам Матері Терез и годувати бездомних. Також ми взяли участь в зустрічах “Тур віри” єпископів з молодими людьми з парафій, волонтерських програмах в Pauluskerk та в багатьох інших заходах, що організовані Paradijikerk.
АЛІНА І МІХАЕЛА З НІМЕЧЧИНИ ТА СОРША З АНГЛІЇ


Монпельє - Монферра - Прад (Франція)

Наша невелика тимчасова спільнота була прийнята у Монферра-сюр-Лез та Монпельє. Ми зупинилися у Католицькій середній школі. Щоранку, ми зустрічалися з людьми, які були запрошені організацією "Solidarity Stop" у Монпельє, людьми, які живуть на вулиці або мають недостатньо хороший рівень житла. Різні реалії відкриваються перед нами, коли ми спілкуємося з цими людьми, а особливо, коли ми їх слухаємо. Іхнє життя зазвичай тяжке, але їм потрібно говорити, їм потрібно бути вислуханими. Ми також запрошували їх на наші молитви.
 
Крім того, нас часто запрошували до капеланств та молодіжних груп по всій єпархії Монпельє. Разом з ними ми мали багато цікавих дискусій, включаючи питання пов’язані з покликанням та характеристикою різних конфесій, так як наша невеличка спільнота була екуменічною.
 
Ми мали змогу брати участь у Месах та молитвах разом з різними релігійними спільнотами: з Сестрами Віфлієму у їхньому монастирі у Мужере, з ченцями-Домініканцями (їх настоятель співпрацює з "Solidarity Stop"). Ми молилися разом з двома протестанськими парафіями, кількома католицькими парафіями, єпископами та їх помічниками у будинку єпархії... крім того, нас запросили у мечеть.
 
Ця подорож дозволила нам на власному досвіді перевірити, що спільне життя, молитва, харчування та обмін враженнями та почуттями між людьми з різним підгрунтям, культурним та мовним середовищем є можливим. Ми дуже вдячні усім тим, хто зробив цей досвід можливим, та настільки приємним.
 
Сяочен з Китаю, Кандиду з Португалії та Лукас з Німеччини


Шатійон (Франція)

Важко повірити, що вже минуло п’ять тижнів і що ми вже повернулися додому. Також важко підібрати слова, щоб описати наш досвід; ми ніколи не зможемо віддячити нашій парафії у Шатійон, а також спільноті Тезе, за можливість прожити цей досвід, який змінив наші життя.
 
Ніщо не дається само собою і на початку було не легко. Якщо ви з чотирьох різних країн, з різним культурним цередовищем та підгрунтям, необхідний час, щоб порозумітися. Але наприкінці всі наші зусилля принесли плоди: ми зустрілися незнайомцями одне для одного, проте прощалися ми як друзі, навіть як сестри.
 
Дні проходили по-різному, інколи ми брали участь у діяльності парафії, інколи іхали до Парижу чи деінде в єпархію, щоб побачити, як живуть християни там.
 
Ми відкрили для себе важливість молитви для спільного життя. Разом знаходити час для того, щоб представити Богу те, що ми пережили як власний досвід і що допомогло нам у повсякденному житті.
Амандін, Катаріна, Сандра та Шімен


Леуварден (Нідерланди)

Годинник цокає, час іде і це вже місяць, як ми пробулиу спільноті. Наша пригода добігає кінця, прийшов час, щоб попрощатися та висловити наші найкращі побажання ... наші серця наповнені щастям і наш багаж повний спогадів. Настав час рухатися далі, пауза закінчилася, закриваємо завісу! Тепер ми повинні повернутися до нашого повсякденного життя, наших звичок, наших традицій, повертатися до наших сімей, нашої країни [...], але різниця в тому, що ми виросли, ми зміцніли, і ми змінилися! Так, сьогодні ми можемо сказати, що ми досягли успіху у створенні невеликої громади, ми цілком усвідомлюємо тимчасовий аспект речей, але ми пишаємося тим, що намагалися і нам це вдалося. Це, безумовно, один з кращих досвідів, який ми могли пережити: спробувати побудувати щось настільки потужне, настільки інтенсивне, таке привабливе і таке живе!
 
Ми вдячні всім людям, які зустрічали нас тут, близько чи далеко, на роботі або в церкві. Усім цим людям, через яких цей життєвий досвід назавжди залишиться закарбованим в нашій пам’яті, ми говоримо: Спасибі!
Camille


Амштеттен (Австрія)

Кожного ранку ми молимося в нашому домі і це добре розпочинати кожен день піснею та тишею. Хоча інколи важко прокидатися рано, ми змотивовані молитися, і ми цінуємо ранкову молитву. Після цього ми разом снідаємо і тоді ми йдемо працювати. Двоє їз нас двічі на тиждень допомагають на "соціальному ринку" де малозабезпечені люди можуть купувати їжу за низькими цінами; третій учасник спільноти проводив час у секонд-хенді. У цих місцях ми обслуговуємо клієнтів, п’ємо каву і проводимо ранок з іншими людьми, які там працюють. У вівторок, ми відвідуємо монастир, де більшість сестер є досить літніми. Ми проводимо деякий час із ними і трішки їм допомагаємо.
 
Майже кожного дня, обідня молитва проходить в церкві монастиря в Амштеттені, де францисканські монахині моляться, інколи до молитви долучаються деякі класи монастирської школи. Ми також обідаємо у шкільній столовій, де ми зустрічаємо вчителів.
 
Вдень ми відвідуваємо: старших людей у клубі, організованому Червоним Хрестом щопонеділка, клуб підлітків із вадами розвитку щочетверга і дитячий клуб щоп’ятниці. Кожного вечора ми молимося, здебільшого у церкві, що поблизу нашого будинку, і часто дехто з місцевої спільноти приєднується до молитви. Інколи ми долучаємось до молитов із піснями Тезе або самі організовуємо молитву в інших місцях.
Ешлі, Нінке і Вільма

Мантуя (Італія)

Наші дні були сплановані навколо триразової щоденної молитви та допомозі в місцевій філії Caritas (благодійна організація), роздаючи їжу людям з низьким рівнем доходів, спілкуючись з ними миючи посуд, прибираючи, пакуючи залишки їжі та роблячи їнші незвичні види роботи. Також ми брали учать у великій кількості зустрічей: з молодіжними групами у школах та різноманітних церквах, з єпископом Мантуя. Таким чином ми мали змогу поділитися враженнями щодо життя у спільноті, щодо нашої мотивації та нашої віри.
 
Деякі зустрічі були досить непростими для нас, адже підлітки задавали питання, які змушували нас глибше замислюватися щодо нашої особистої віри. Багато хто з них були агностиками, чи просто зі скептичним ставленням до церкви, але ми говорили з ними щиро і певним чином ми бачили, що спроможні знайти влучні слова для різних ситуацій. Ми запрошували кожного на нашу спільну молитву. Інколи ми молилися самі, інколи на молитву приходило багато людей, певна група людей відвідувала наші молитви регулярно.
 
Протягом нашого перебування ми були прийняті парафією у Суццарі, і я маю сказати, що всі люди, священники, волонтери та всі жіночки, що працюють на кухні були неймовірно гостинними та привітними до нас. Я думаю, це був надзвичайний досвід для обох сторін. Це дивно: ми приїхали з порожніми руками, але все ж ми змогли багато чого і віддати і отримати. Ми відчували наче ми частина однієї сім’ї.
Tobias

Браганса (Португалія)

Неможливо повірити, що перші два тижні нашого спільного життя вже пройшли. Ми насолоджуємося часом, проведеним тут, у Браганса, ми вже познайомилися з багатьма чудовими людьми.
 
Ще нам дуже подобається наша робота. Ми працюємо в установі, що поєднує в собі різні види соціальної допомоги. Велику частину часу ми проводимо з літніми людьми, що живуть у бідності. Ми з ними співаємо, ходимо до церкви, граємо і намагаємося говорити з ними. Не всі з нас говорять по-португальськи, тому спочатку було трохи непросто спілкуватися з ними, але тепер ми знаємо, що для спілкування цілком достатньо суміші декількох мов і посмішки. Також двічі на тиждень ми працюємо з дітьми з бідних сімей.
 
Нам подобається бути з людьми, кожен день ми краще пізнаємо їх, стаємо ближче, нам подобається проводити з ними час.
 
Деякі з місцевих жителів приходять до нас на кожну молитву.
Ліза, Магріт та Анна у Брагансі


Мореснет (Бельгія)

Рута, Інес і Паскаль вже повернулися додому, отримавши досвід спільного життя в невеликій тимчасової спільноті, що розташувалася в Будинку Жана Арнольда в Мореснет (Бельгія). Але залишалися спогади про чотири вкрай насичених тижні зустрічей. Всі ті, хто приходив на молитву або трапезу, були раді зустрітичі та підтримці: літні люди, студенти та конфірманти, хворі, люди з обмеженими можливостями, бідні і бездомні, члени спільнот ...
 
Ми прожили разом багато прекрасних моментів, навіть у важких ситуаціях, коли стикаєшся зі стражданням інших і власною слабкістю. Але радість все одно була з нами, як і моменти тиші і подяки.
 
Ми знаходимось на кордоні між чотирма країнами і усвідомлюємо знову і знову, як важливо знаходити спільну мову і слухати один одного. Спільна молитва збирала нас разом, давала нам розраду і нові сили.
 
Ми всі в Будинку Жана Арнольда вдячні за досвід спільного життя з членами невеликої тимчасової спільноти.
Ренате, Мореснет


Роан (Франція)

Наша поїздка в Тезе 13 вересня була чудовою. Ми, 47 осіб, відправилися в цю поїздку, щоб забрати трьох дівчат, які перебувають у невеликій тимчасовій спільноті у нас в Роані. Ми були дуже раді послухати біблійне введення і прийняти участь у дискусіях у малих групах. Люди досі дякують мені, зустрічаючи на вулиці.
 
Марлен, Мішель і Катя затишно влаштувалися в своїй маленькій квартирі у парафії св. Анни. Вони пересуваються по місту на велосипедах, курсуючи між Secours Catholique (гуманітарна організація), протестантською церквою і собором Нотр Дам... Коли їм потрібно потрапити кудись подалі, хто-небудь їх підвозить. Люди щиро зворушені тим, що ці три дівчини присвячують свій вільний час тому, щоб зустрічатися з іншим.
 
Молитви дуже красиві, і з кожним разом на них збирається все більше людей.
 
Цей візит дійсно дає надію на те, що місцеві жителі стануть ближчими один до одного і познайомляться зі своїми сусідами по всьому регіону!
 
Дякуємо!
Ізабель Дюма, Роан, Франція


Київ (Україна)

Найбільше в останні дні в Києві мене вразила та радість, яку відчувають люди, знайомлячись з нами. Ми просто невелика група з Тезе, яка приїхала в Україну, бажаючи зустрітися з ними і чимось допомогти. Думаю, для них дуже важливо бачити, що є люди, які захотіли приїхати і зустрітися з ними після недавніх подій.
Ілан (Франція), у Києві
Що мені тут, в Києві, дійсно подобається, це православна Літургія і православні пісні. Досі, на всіх службах був хор, який чудово співає як мінімум на два голоси. На великих богослужіннях, наприклад, по неділях в Лаврі, хор співає так прекрасно, немов на концерті.
Матіас (Німеччина), у Києві


Брюссель (Бельгія)

Візит до невеликої тимчасової спільноти у Поверелло проходить добре, як для Брама, Бенджаміна, Марка і Пола, так і для нас, сім’ї з Поверелло, тобто волонтерів і гостей, які приходять для спільного обіду або залишаються на деякий час із нами. Кожного дня, більше ніж 700 обідів готуються і подаються у різних центрах Поверелло у Брюсселі; також ми можемо прийняти у себе до 55 осіб. Для тих, хто прибуває до Поверелло, окрім матеріальних та практичних турбот, надзвичайно важливо знайти відпочинок, досягнути балансу і спілкуватися з іншими людьми.
 
Невеликій тимчасовій спільноті, яка перебуває з нами, насправді важливо молитися тричі на день. У цих молитвах, що відбуваються у каплиці нашого будинку, беруть участь волонтери та, інколи, гості з Поверелло.
 
Ми бачимо, що вони віддані своїй справі і зацікавлені у тому, що відбувається у Поверелло. Для усіх нас їхня приступність і молитва є справжньою підтримкою і натхненням!
Йохан, з сім’ї Поверелло, Брюсель


Порто (Португалія)

"Важко повірити, що вже минуло більше половини нашого перебування у Порто. Ми були благословенні зустрічами з людьми віком від 2 до 87 років, які, здавалося, були по-справжньому щасливі, що ми тут, хоча насправді, це для нас було привілеєм подивитися на світ їх очима, хоча б на короткий час.
 
Вони висловлювали свою величезну вдячність трьом людям, які залишили своє повсякденне життя, щоб пізнати цю парафію та її околиці, жити та молитися в інший спосіб, допомогати у місцях, повз які проходять легіони туристів та відкривати для себе, скільки ті, хто знаходяться у скрутному матеріальному положенні, можуть віддати таскількома речами поділитися.
 
Хоча мовний бар’єр став для нас випробуванням, мова любові, служіння та посвяти цінувалася понад усі граматичні помилки та прикрощі португальської.
 
Нам пощастило бути задіяними в усіх аспектах роботи соціального центру парафії: ми супроводжували малюків на ігровий майданчик та піклувалися про те, що у кожного з них на голові була кепка, попри усі ігри та веселощі; ми допомагали у роботі з безпритульними, один з яких виявився великим любителем гітари та гідно цінив пісні Тезе; ми займалися гімнастикою з людьми похилого віку та супроводжували милих стареньких бабусь, яким вже важко пересуватися самостійно, до кав’ярень або у гості до родичів.
 
Ми також організовували три молитви на день - ранішню молитву для нас, коротку денну молитву для людей, з якими ми працюємо та вечірню молитву у церкві святого Йосипа. Там збираються наші сусіди з Віторії та люди з усього Порто, які радіють з того, що ми привезли з собою трохи Тезе (ікони, книжечки, ритм молитви та, сподіваємось, ще дещо більше) ".
Джейне, Джудит та Іоланда з Порто


Printed from: http://www.taize.fr/uk_article17000.html - 19 February 2020
Copyright © 2020 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France