Роздуми брата Алоїса

Молитва з корінними американцями лакота в Південній Дакоті

Четвер 17 липня 2014

Тричі на день ми зустрічаємось разом в Церкві Примирення. Наша різноманість є такою величною. Для нас, братів, спільна молитва є серцем нашого покликання, і ця молитва, насамперед, є тим, чим ми хочемо поділитися з вами.

Серед всіх мов, на яких ми співаємо, ми маємо дві нові цього тижня. Одна з цих мов — латвійська. У вересні ми будемо мати зустріч молоді в Латвії, в місті Рига. Ця зустріч збере разом молодих людей з трьох балтійських країн, Росії, України та з інших країн також.

В останні місяці брати відправилися до України і Росії, щоб виразити бажання бути ближче до християн цих країн в цей час сильної напруги. Ми завжди пам`ятаємо, що повсюди є жінки та чоловіки, які прагнуть миру.


Інша мова, якою ми співаємо цими днями, і яку рідко можна почути в нашій церкві — лакота. Це велика радість, що цього тижня з нами група з Південної Дакоти, в тому числі члени американсько-індіанської родини, яка має назву “Two Bulls” (Два бики). Вони належать до племені сіу.

Вони приїхали сюди після того, як ми відвідали їх минулого року. Вони запросили нас організувати зустріч молодих людей на їхній резервації. П’ятьсот молодих людей приїхали з різних частин США та інших країн, щоб взяти участь у зустрічі.

JPEG - 15.6 ko

В своїй резервації, вони запропонували розміщення для нас, братів, і створили тіпі. Молоді люди розбили свої намети на великій рівнині на краю бедленду. Здалеку ми могли бачити Блек-Гіллс.

Ви знаєте, як сильно постраждали корінні американці в ході історії. Те, що вони вітали нас, було незвичайним знаком довіри, за яку ми нескінченно вдячні.


Що об`єднує всіх нас цими днями в Тезе? Я думаю, що всі ми переживаємо радість перебувати разом в великому різномаїтті, відчувати глибоку солідарність. В світі, де ми бачимо так багато конфліктів, збройних чи ні, ми жадаємо миру та примирення.

Те, що єднає нас, не є проектом примирення, який ми самі спланували. Є Хтось, хто об’єднує нас: Ісус Христос. Так, давайте ж наважимося повірити, що він присутній і живе поміж нам через Святого Духа. Він віддав своє життя за нас, щоб зібрати нас разом зі всієї землі в одній спільноті. Він закликає нас бути разом знаком його присутності, його миру.

Церква є такою, коли вона випромінює мир Христа через своє життя. Тут це видніше, тому що нас багато. Вдома часто є лише деякі з вас. Але все ж це та сама присутність Христа. Не забувайте, що внизу Христового хреста було лише три людини: Іоанн, один з апостолів, Марія і дві інші жінки.

Ми, брати, інколи живемо в малих групах, які перебувають в найрізноманітніших ситуаціях. Я говорю про наших братів на інших континентах. В північному сході Бразилії, наприклад, де потужний розвиток країни не йде на користь найбідніших. В деяких областях, таких де вони і перебувають, наркотики і страх перед насиллям переважають.

Я також думаю про братів з Бангладешу. Християни там становлять крихітну меншість. Цтого року помер наш брат Френк; він почав братерство там сорок років тому. На цих вихідних католицький єпископ з їхнього міста Міменсінгх приїде сюди. В неділю він буде святкувати Євхаристію разом з нами.


Коли я говорю, як це роблю сьогодні, про співпричастя, яке Христос пропонує нам, я сам відчуваю радість та вдячність, що я є частиною цього. А інколи я кажу, що це співпричастя, яке є Церквою, є чудом.

Ця радість протилежна тріумфу. Це скоріше радість слідування Христовому заклику бути “сіллю землі”.

Як ви знаєте, наступний рік в Тезе буде особливим. Ми будемо відзначати столітній ювілей з дня народження брата Роже, десяту річницю його смерті, а також сімдесят п’ять років заснування спільноти.

Ми маємо розпочати рік з поглиблення у Христовий заклик бути “сіллю землі”. І вже зараз ми можемо керуватись цими словами. Інколи необхідно зовсім мало, зовсім трошки солі, щоб зробити життя прекрасним для тих, хто довірився нас. Давайте почнемо з тих, з ким ми живемо, а потім розширити нашу увагу на інших.


І зараз я хотів би покликати родину “Two Bulls” (Два бики) з групою з Південної Дакоти підійти сюди. Зустріч у них вдома зібрала разом корінних американців і білошкірих, і вони приїхали сюди також зі змішаною групою. Боб, батько, скаже молитву спочатку на своїй мові, а потім і на англійській, і це буде перекладено на інші мови.

JPEG - 28.2 ko

Printed from: http://www.taize.fr/uk_article17094.html - 17 November 2019
Copyright © 2019 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France