Портрет

Святий Іоан Золотоустий (344 – 407): вражаюча сучасність

Лист з Колкати на третій сторінці цитує текст Святого Іоана Золотоустого, який нагадує про нерозривний зв’язок Євхаристії і солодірності з найбіднішими:

“Ви хочете вшанувати тіло Спасителя? Говорить: “Це є Моє тіло”, і підтверджуючи ділом слово, каже: Бо Я голодував був — і не нагодували Мене. Чого тільки одному з наймениших цих не вчинили, - Мені не вчинили! Отже шануй Христа, розділяючи свої володіння з бідними”.

Ким була ця людина, яку хрстиянський схід називаав “Золотоустим” через його поетичний дар вираження молитви? Які аспекти його життя можуть допомогти нам сьогодні?

В житті Іоана споглядаємо три основні лінії: виняткова можливість пояснювати благу вість Христову з пристрастю, мовою культури того часу; велика увага до соціального виміру Євангелія; зусилля, залучені на те, щоб зробити спільну молитву красивою і висловити богословські роздуми у поетичній формі.

Іоан народився в Антіохії, територія сучасної Туреччини, в сім’ї аристократа. Під впливом глибокої віри своєї матері, він вивчав Священне Письмо під керівництвом вчителів Антіохії, які бажали перекласти біблійну думку на грецькі категорії, при цьому не втрачаючи оригінального значення.

Як тільки він зміг, він залишив свою матір, яка хотіла тримати його біля себе в якості "домашнього монаха", і пішов у гори, щоб розпочати молоитвенне життя відлюдника, повністю поза суспільством. Тоді виникла криза совісті: чи необхідно втікати від проблем суспільства, щоб залишатися чистим і прив’язаним до Євангелія, чи замість цього краще йти у світ перердавати любов Христа - “друга людей”, як він любив повторювати?

Врешті-решт він вирішив залишити життя відлюдника і повернувся до Антіохії, де він був висвячений священиком у 386 році. Він прославився своєю здатністю наближувати текст Біблії до життя і запитань простих людей. Іноді він міг говорити дві години, не зупиняючись, заохочував визнання та аплодисменти своїх слухачів. У відповідь на розкіш і бездіяльність багатих він підкреслив важливість спільних речей, праці, необхідності звільнення рабів; він закликав до індивідуального та колективного обміну (він навіть придумав план подолання бідності в Антіохії). Солідарність, більше, ніж просто добросовісна робота, була для нього таїнством, знаком справжньої присутності Христа в нашому світі. Часто говорячи про слова Ісуса: "Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили”, він робить висновок, що бідна людина є "іншим Христом" і що "таїнство Престолу" має бути продовжено "на вулиці" "таїнством брата".

У 397 році, проти власної волі, завдяки своєму ораторському таланту Іоан був обраний Архієпископом столиці Східної імперії. У Константинополі, приділяючи увагу людям, він помножував лікарні та центри доброзичливості, проголошував Благу вість у сільській місцевості та навіть готам, які оселилися в цьому районі.

Він зайняв дуже сміливі політичні позиції, виступаючи проти міністра, який хотів скасувати право на притулок, а потім захистив його від бунту, коли той шукав притулку в базиліці. Він намагався навчити вище духівництво більшій покорі та нагадати імператорському двору про вимоги Євангелія.

Це було занадто для його ворогів, які об’єднали свої сили та заслали його до Вірменії у 404 році. Він три роки залишався там під домашнім арештом. І все-таки його листування, численні його відвідувачі, в тому числі багато з Антіохії, хвилювали владу, тому його заслали ще далі — до берегів Чорного моря. Він зробив виснажливу подорож пішки. У Конаї, зовсім втомившись, він приготувався до смерті: надягнув білі одежі, прийняв причастя, помолився за оточуючих і віддав свого духа зі словами: “Слава Богу за все”.

Декілька запитань, щоб дозволити життю Іоана знайти відголос в нашому житті:

- Його покликання змусило його не завжди задовольняти бажання матері: чи повинен я теж іноді йти проти того, чого очікують від мене інші люди?

- Про “таїнство брата”: яке місце в моєму житті займають інші люди та їхні потреби?

- Чернече покликання Іоана, в кінці кінців, проходило серед суспільства: які мої зобов’язання у суспільстві? Яким є сьогоднішнє місце християн у політичному житті країни? Чи іноді необхідно, в ім’я віри в Христа, протистояти владі чи поточній моді?

Printed from: http://www.taize.fr/uk_article24537.html - 18 September 2019
Copyright © 2019 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France