Олів’є Клеман

"Останнє слово за вірою"

Письменник та богослов, професор Православного Богословського Інституту св. Сергія в Парижі Олів’є Клеман намагається полегшити діалог між християнами Сходу та Заходу. Як близький друг спільноти, він написав книжку "Taizé : A meaning to life” (GIA Publications), яка існує в російському перекладі під назвою " Тэзе: земля доверия и надежды" (Ateliers et Presses de Taize, 2000). До вашої уваги – вибрані уривки з його книги.

В Тезе брати різних, а інколи цілком протилежних конфесій, відмінні між собою за расовими, культурними та мовними ознаками моляться та працюють разом. Так, це цілком можливо. Христос руйнує будь-яку стіну, що розділяє. Ця історична й географічна відмінність стирається перед різноманітністю дарів. Спільнота - як вулик, де у кожного своя справа. Деякі брати творять красу: вони малюють картини або пишуть ікони, створюють чудовий керамічний посуд, який ушляхетнює щоденне життя. Інші займаються перекладами та публікують найважливіші праці з Християнського надбання. Тут теж вивчають мови, у відповідності до міжнародного покликання спільноти. До цього смиренного покликання, глибоко пережитого людьми примирення, до цієї преображеної людськості навпомацки бреде історія, і в плині цієї історії Дух, що завжди Творить, проникає крізь безпросвітність і незмінно освітлює усяке творіння мистецтва, науки і духовності. Сьогодні мόлоді набридли порожні слова, вона прагне чогось справжнього. Який сенс говорити їм про сопричастя, якщо ми не можем сказати "піди і подивись" і показати їм місце, де спільнота існує саме так. В такому місці людей приймають такими, як вони є, без оцінювання та світоглядних засад, не приховуючи, що тут збираються навколи Христа і що є лише одна дорога "Я - путь,"- проречене Христом, яка починається для тих, хто цього хоче. ( ст. 14-15)

Цей взаємозв’язок глибокого духовного досвіду з творчою відкритістю до світу є самою суттю зустрічей Тезе, які впродовж багатьох років зосереджені на темі «внутрішнє життя і людська солідарнсть».Саме до такого Християнства нам потрібно прагнути, бо чим більше ми перетворюємся на людей молитви, тим більше ми стаємо відповідальними. По суті, немає нічого більш відповідального, ніж молитва. Це дійсно дещо цінне, що потрібно осмислити і донести до молодих людей. Молитва не є розвагою. Вона - не різновид допінгу для недільного ранку. Молитва вводить нас у таємницю Отця, у силу Cвятого Духа, наближає нас до Обличчя, яке відкривається для нас в кожному іншому обличчі, і лише тоді ми стаємо здатними служити кожній людській істоті. (ст. 58)

Одним з ключових слів Тезе є "довіра". Організовані спільнотою зустрічі в Європі та на інших континентах є разом частиною "паломництва довіри на землі". Слово "довіра, напевно, одне з найскромніших, звичних та простих слів, та поряд з цим - одне з найважливіших. Замість того, щоб говорити про "любов", "агапе", чи навіть про "сопричастя", "койнонію", - все це складні слова, краще більше говорити про "довіру", бо саме в довірі присутнє все. В довірі є таємниця любові, таємниця сопричастя та накінець, таємниця Бога як Трійці. (ст. 85-86)

Printed from: http://www.taize.fr/uk_article7418.html - 20 June 2019
Copyright © 2019 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France