Зустрічі в Тезе

Диво Єднання

На початку травня 2011 року, через тиждень після Пасхи, 10 молодих людей із Києва та Львова на чолі зі священиком відвідали Тезе. У повній мірі ословити досвід цього паломництва надзвичайно складно. Проте українські учасники намагаються виділити найсуттєвіші риси життя спільноти, які вразили й надихнули на більший духовний подвиг.

Тетяна:

Тезе – це чудове місце, де можна багато чого знайти, якщо бути уважним. Головне, мабуть, що життя в Тезе – Христоцентричне. Це те, чого мені дуже не вистачає в моєму особистому повсякденному житті. Поки ти там, є можливість зупинитися, дослухатися до себе, помолитися у тиші і, що теж дуже важливо, поділитися всім цим з іншими людьми. До того ж людьми різних традицій, різних культур. Там виникає відчуття, що християнська церква – це дійсно Церква Вселенська. Все це надає силу, допомагає бути християнином в повсякденному житті.

Ілля:

Розповісти про Тезе в двох словах неможливо, туди треба поїхати і самому зануритися в цей дивовижний світ молитви, спілкування і доброти. У свідомості проходять сотні картинок подій. Ось наш автобус під’їжджає до Тезе, і за вікнами виринають намети, люди, видніються бані церкви. А ось ми вже в храмі на спільній молитві, де тисячі людей співають разом на різних мовах світу. Згадуються також і чудові біблейські лекції, і дружнє спілкування в наших маленьких групах, і спільні обіди на галявині, і прогулянки околицями Тезе з братом. Звісно, не можу не згадати свій перший досвід пономарювання в Тезе на православних службах в давній церкві Тезе. Однією з найбільш яскравих подій було запрошення на обід з братами. Також не забуду свій перший досвід поїдання артишоку на цьому обіді і підказки братів з цього приводу. В останній день перебування в Тезе всю нашу групу запросили в кімнатку брата Роже, що, звісно, також було великою радістю для усіх нас. Так що поїздка наша вийшла на славу! Дякую всім братам Тезе, які так привітно прийняли нашу українську групу. Особливо вдячний братам за ту турботу і тепло, яке вони дарували нам кожен день!

Ростислав:

Перше вражання спалахує в пам’яті, наче блискавка, щоразу, коли мені нагадують про Тезе. Це – тисячі молодих людей, що весело обідають просто неба. Вони нагадали мені курчат, яким так затишно під крилами курки-матері. Монастир Тезе, як і вона, навчає своїх «пташенят» правильного способу життя, того, без чого і жити не можна. Дуже вірно відзначив в розмові з отцем Філаретом один з братів: «Ми запрошуємо сюди молодь з Європи, щоб протягом 7 днів збудити в них хоча б питання про Бога». Думаю, те спілкування, як відбувається в групах, найбільш сприяє реалізації цієї непростої задачі.
Втім, той, хто один раз побував в Тезе, вже не забуде його ніколи. Передусім через богослужбовий спів. Саме його краса і велич, навіть не зважаючи на незнання мов, викликали в мені величезне бажання негайно приєднатися до цього могутнього хору. Потроху розбираючи слова, усвідомлюючи зміст, розумієш, наскільки близькі ми у прославленні Творця, і одночасно, наскільки прекрасним і навіть милим є те різноманіття, що породжує багато культур та традицій. Це справжнє диво: те, що зазвичай роз’єднує, тут, в Тезе, перетворюється на сполучну ланку!
Я дуже вдячний братам-ченцям за привітний прийом, за особливу увагу та повагу до Православної церкви та її обряду. Їхній приклад спонукає до більш ретельного вивчення католицької та протестантської традиції. Для мене є радісним саме це бажання. А в середині моєї храмини досі звучить повільний і радісний розспів "Laudate Dominum..."

Printed from: https://www.taize.fr/uk_article12607.html - 3 August 2021
Copyright © 2021 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France