Біблійні уривки з коментарями

Роздуми над уривками з Біблії допомагають нам шукати Бога у молитві та тиші у нашому повсякденному житті. Протягом дня знайдіть декілька хвилин, щоб прочитати уривок з Біблії та короткий коментар до нього, та подумайте над запитаннями, наведеними нижче. Згодом ви можете зустрітися маленькою групою від 3 до 10 осіб, щоб поділитися тим, що ви для себе відкрили та помолитися разом.

JPEG - 31.8 ko

2020

Травень

Світло нового творіння: Івана 20:11-17
Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу, і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять - один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове. І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» - «Узяли мого Господа, -відвічає їм вона, - і не відаю, де покладено його.» Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус. І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, - а я заберу його.» Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» - що у перекладі означає: «Учителю!» А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»
(Івана 20:11-17)

Перші слова великодньої історії приводять нас на поріг. Щось нове ось-ось почнеться.
“Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось…” (Івана 20:1). Коли ранні християни почули ці слова, багатьом із них це нагадало б перші рядки Біблії, коли Бог за сім днів створив небо і землю, і про той момент першого дня, коли Бог сказав: «Нехай буде світло».

Однак, продовжуючи читати великодню історію, ми бачимо, що суб’єктом цих перших рядків є Марія Магдалина. “Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить - камінь відкочено від гробниці.” Марія - це зображення любовної прихильності до Ісуса та сміливості. Після того, як вона йде в темряві до могили і повертається, щоб розповісти двом з учнів про камінь, вона слідує за ними туди ж. Як тільки вони йдуть від гробниці, вона залишається. Вона стоїть там і плаче. Переповнена емоціями, але залишається там.

Два ангели звертаються до неї. “Жінко, чого плачеш”, - запитують її. Слово ангел означає посланник. Коли ангели втручаються в Біблію, вони роблять це від імені Бога. Але тут, а не просто оголошувати те, що Бог зробив, як можна було очікувати, ангели, здається, бачать лише Марію. Їх слова передають ніжність і занепокоєння.

Потім з’являється Ісус. “Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?”, - запитує Він. Перші слова Ісуса в Євангелії від Івана були дуже схожими: “Чого шукаєте?”
Ісус ніколи не перестає шукати людей. Марія відповідає йому, думаючи, що він садівник. Гробниця знаходиться, як говорилося раніше, в саду. Це ще одне посилання на початок Біблії? У книзі Буття 2, створивши Адама, Бог довірив людині догляд за Едемським садом. Нарешті настає вирішальний момент. Ісус називає її по імені. Раптом впізнавши його голос, учениця Марія вибухає: “Раввуні, Учителю!”

Як сказав один із сучасних богословів: "Християнство - це контакт, перш ніж повідомлення" (Rowan Williams, in Tokens of Trust, Canterbury Press, p. 92). Його суть полягає не в ідеях чи навіть тонких принципах, а в чомусь, що ми знаходимо тут у великодній історії, і що справді все Євангеліє доносить нам, а саме спосіб, як Бог бачить і наближається до нас, манера присутності Бога, голос і жести Ісуса, словом, те, як Бог нас любить. Цей дотик Бога в Ісусі Христі - це те, що було в роботі, як потужно, так само і м’яко, в той перший пасхальний ранок, перевернувши смерть, принісши нове життя.

Слова, які Марія повертає назад до інших учнів, наштовхують на думку, що стосунки між ними, з Ісусом та з Богом, були змінені, відкриті.
“Йди до моїх братів”, - каже їй воскреслий Христос, використовуючи слово вперше в Євангелії від Івана, “і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.” У світлі воскресіння є лише одна родина у Бозі. Нове творіння - це не якийсь інший світ. Цей світ перетворений дотиком Бога, просякнутий братерством. І він присутній вже зараз, у зародженій формі, через слова та жести, якими ми беремо на себе відповідальність один за одного та за свій спільний дім.

- Що змінює добра новина про Воскресіння для мене, в моєму світогляді та моїх надіях?

- Як Марія Магдалина надихає мене?



Інші біблійні роздуми

Printed from: http://www.taize.fr/uk_article17057.html - 26 May 2020
Copyright © 2020 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France