Роздуми брата Алоїса

В співпричасті зі східними християнами

Четвер 21 серпня 2014

Одна з речей, які характеризують наші зустрічі цього літа в Тезе, є те, що ми всі з різних церков. Живучи разом протягом кількох днів, Господь дає можливість очікувати об`єднання і прийняття один одного в нашій різноманітності.

Пошук шляху об`єднання християн стосується не тільки теологів та лідерів церков. Сьогодні, як ніколи, в цілях просування до єдності, всі ми, кожен з нас, може взяти на себе зобов`язання "жити як люди, які примирилися в нашому повсякденному житті".

Живучи як люди, які примирились - це не статичний стан. Це той підхід, який відправляє нас до інших, до тих, хто відрізняється від нас, але не протистояти ним, не критикувати їх, але вивчати їх і відкривати ті скарби Євангеліїї, в які вони вкорінюють їх життя.

Ми всі на цьому шляху до примирення, але сьогодні я би хотів висловити нашу особливу вдячність східним християнам. Православні з Росії, України, Білорусі, Румунії, Сербії та Греції приїжджають сюди впродовж літа, щоб провести тиждень на схилі. Серед нас також і греко-католики.

Тут також є ті, хто належать до інших східних церков і хто розділяє з нами багатства їхньої віри та їх традицій. Це коптські єгиптяни, вірмени, якобіти, маланкари. Минулого тижня Хулуд, хулдійська християнка з Іраку, яка живе тут в Тезе зі своєю родиною, розповіла нам про труднощі, через які проходить її народ.

Знання, що Христос зибрає нас зі всього світу, є величезною підтримкою, щоб протистояти зневірі. В той час, коли інколи між Заходом та Сходом царюють непорозуміння, які можуть відкрити глибокі розбіжності і навіть привести до конфліктів. Разом ми, східні та західні християни, можмо бути сіллю землі, "закваскою" миру.


Я попросив двох православних християн звернутись до нас сьогодні ввечері. Православні християни, як і греко-католики, відводять центральну роль воскресінню Христа, а також визначну роль Святого Духа в Церкві. Ми всі можемо отримати це багатство віри та молитви.

Ольга та її чоловік Міша пережили важкі часи в радянському союзі. Коли Ольгу охрестили, в її родині, яку вона любить так сильно, сказали: "Ти осоромила нас". Сьогодні ми легко забуваємо, що є віруючі, які зазнавали приниження, яким завдавали шкоду через їх віру. Ольга знала бабу Вєру і розкаже нам про неї:

Ольга: Ім`я "Вєра" означає "віра". А "баба" означає "бабуся". Ми назавали її бабою Вєрою через її вік. Вони ніколи не мала власної родини; її молодий чоловік був вбитий у таборі. Вона провела вісім років у в`язниці, в таборі та у вигнанні. Але незважаючи на це, вона була однією з найщасливіших людей, яких я коли-небудь зустрічала.

Вона була ув’язнена за свою віру, як її брат і багато інших членів її приходу. Священник жив таємно на горищі її дому, там він і справляв літургію. Це була підземна церква. Доки її не заарештували, а її брат на той час вже був у в’язниці, вона жила зі своєю старенькою немічною матір’ю та паралізованою нянею. Першою її думкою було: це неможливо. Бог не дозволить цьому статись.

І раптом останні слова священника яскравим світлом з’явились в її свідомості: щоб не трапилось, ніколи не впадайте у відчай і ніколи не нарікайте на Бога. "Моя душа стала як камінь. - сказала вона, - Я не могла молитись. Своїм ротом я повторювала – Слава Тобі Боже! – Лише своїм язиком, а не всією душею, щоб змусити замовкнути своє серце".


Брат Алоїс: Ми щасливі присутністю українців впродовж літа. Страшне насилля в їх країні хвилює нас. Марина тут на кілька місяців. Вона також буде говорити з нами:

Марина: В цей дуже важкий час, коли ми, українці, потребуємо допомоги, ми не втрачаємо нашої віри та довіри Богу. Скоріше навпаки, наша віра стає сильнішою в наших серцях.

Тієї зими на Майдані стояв молитовний намет, який виконував функцію каплички для спільної молитви. Це було важливим кроком до об’єднання українських християн різних конфесій. Кожного ранку на Майдані ми молилися Богу за повернення миру до нашої країни.

Що ми знаходимо важливого в Тезе? Тут, на острівці миру, де християни з різних країн приїжджають молитися та жити разом, ми можемо віднайти душевний спокій. Тезе є найкращим місцем для нас, українців та росіян, щоб подолати конфлікти, щоб слухати і розуміти один одного.

JPEG - 27.9 ko

Брат Алоїс: Дякую кожній з вас, Ольга та Марина. Будьте впевнені, що ми, як і раніше, в єднанні з вами.

Завтра вдень ми з братами підемо і залишимо вас одних на пагорбі. Ви, звичайно, можете зрозуміти, що раз за все літо ми потребуємо трохи вільного часу для нас самих. Але ми будемо разом з вами на вечірній молитві.

Марго прочитає назви тих країн, які присутні цього тижня на пагорбі, і діти роздадуть квіти. В цей самий час ми також передаємо наші сердечні вітання до молодих африканців, які зібрались разом цього тижня в Тлесмені, Алжир. Вони мають такі ж самі молитви і такі самі біблійні обговорення, як і ми тут в Тезе. Відстань не розділяє наші серця і ми хочемо сказати нашим друзям, якими близькими до них ми почуваємося.


Ці квіти для тих, хто з Кореї, Японії, Китаю, Макао, Гонконгу, Тайваню, Камбоджі, В’єтнаму, Індонезії, Бангладешу, Індії, Іраку, Палестини, Лівану та Арменії.

Для тих, хто з Південної Африки, Танзанії, Кенії, Уганди, Габону, Чаду, Беніну та Буркіно-Фасо.

Для тих, хто з Росії, Фінляндії, Швеції та Норвегії.

Для тих, хто з Білорусі, Латвії, Литви, Польщі, Німеччинни, Нідерландів, Бельгії, Великобританії та Ірландії.

Для тих, хто з України, Угорщини, Австрії, Чехії, Словенії, Швейцарії та Франції.

Для тих, хто з Албанії, Румунії, Сербії, Хорватії, Боснії та Герцоговини, Італії, Іспанії та Португалії.

Для тих, хто з Нової Зеландії та Австралії..

Для тих, хто з Чилі, Аргентини, Бразилії, Болівії, Колумбії, Коста-Рики, Гватемали, Пуерто-Рики, Домініканської Республіки, Гаїті, Мексики, США, Канади.


І зараз ми продовжимо нашу молитву співами, зокрема за мир та примирення в Україні та на Середньому Сході, і в співпричасті з молодими людьми в Алжирі.

Printed from: http://www.taize.fr/uk_article17110.html - 18 October 2019
Copyright © 2019 - Ateliers et Presses de Taizé, Taizé Community, 71250 France