“Дуже проста реальність”

Коли ми відкриваємо Євангеліє, кожен із нас може сказати: «Ці слова Ісуса більше схожі на давній лист, написаний невідомою мовою. Але оскільки вони написані для мене кимось, хто любить мене, я спробую зрозуміти їхнє значення і покласти на практику ту дрібку, що я зрозумів…»

Обширні знання не є такими важливими на початку. В часі, що буде дорого цінуватися. Проте крізь серце, в глибині всієї душі, людство почне усвідомлювати Загадку Віри. Все не можливо схопити одразу. Наше внутрішнє життя розвивається крок за кроком.

В самих глибинах людського становища лежить бажання присутності, тихе прагнення до спільноти. Давайте не забувати, що це просте прагнення до Бога вже є початком віри.

Більш того, ніхто не спроможний осягнути суті Євангелія в ізоляції від інших.Кожна людина може сказати: «В цій унікальній спільноті, якою є церква, те, що я не розумію у вірі, розуміють інші, які живуть нею. Я не покладаюся лише на свою віру, але і на віру християн усіх часів, тих, що жили до нас, за часів Марії, апостолів та їхніх сучасників. І день за днем я готуюся внутрішньо довіритися таємниці віри.»

Отож, стає зрозуміло, що віра - покладання на Господа - це дуже проста реальність, така проста, що кожен може осягнути її. Це як підніматися в гору знову і знову, тисячі разів, крізь все наше життя, аж до останнього подиху.

Брат Роже