Увечері перед Вербною неділею, на пагорбі, з я кого видно Сантьяго у Чілі, понад тисяча молодих людей зібралась для молитви із трьома братами з Тезе, які зараз перебувають у Сантьяго. Молодь Чілі відреагувала дуже швидко, коли місяцуь тому їх країна пережила землетрус та боролась їз його наслідками. Вони всюди створили сітки солідарності щоб допомагати тим, хто найбільше постраждав.
Групи молодих людей та рериторія, що не потраждали виявили добру волю, посилаючи їжу та воду, та жертвуючи свій час на прибирання та відбудову.
Проблиск надії з’явився там, де, здавалось відчай покрив усе своєю пеленою. Спільна молитва була їх способом долучитися до джерела життя та виявити солідарність. Співи та молитва навколо хреста Були також способом зцілення душі, способом перебороти травми та страх перед життям у країні, що є такою чудовою, але земля якої часто здригається, а вулкани та море бувають жорстокими. «Бог дав нам цю землю. Маємо навчитись жити на ній». Церква, деякі будівлі якої теж постраждали, стала місцем, де можна поплакати, допомогти, відновити чи бути відновленим. Через молитву, вона є місцем, де можна відчути Божу доброту, що є завжди між людьми.

Один із братів пише:
Чілі, яке ми бачимо сьогодні вже не те, що місяць тому. Землетрус, що триває всього кілька хвилин, але змушує вас триматись зі всіх сил, залишає у нас враження про хрупкість життя, яке легко не забудеться.

У самому Сантьяго, метрополітені з 5-ма мільйонами жителів та з надзвичайно мирною атмосферою, важко уявити собі справжні розміри катастрофи. На старших будинках залишились сліди; багато церков 19 століття зруйновані. У деяких парафіях, Євхаристію відправляють у холах чи під відкритим небом.

Проте, «на півдні», як тут кажуть, картини є вражаючими. У містах Консепсьон, Талька та Лінарес люди втратили все. Вздовж узбережжя цунамі змело цілі села.

У Чілі всі 16 мільйонів мешканців відчувають близькість один до одного (свою близькість). Вияви солідарності були вражаючими. На наступний день після землетрусу зібрали їжу та гроші. Перша машина із допомогою, що вирушала на південь, була навантажена у Ла Легуа, одному із найбідніших районів, що оточують Сантьяго. На пропозицію кардинала парафії столиці допомогди парафіям у зоні катастрофи. Допомога організовується і в університетах. Багато студентів проведуть великодні канікули допомагаючи де треба: чистячи, прибираючи та будуючи будинки з блоків.

Відповідальні за пастирство молоді в архідієцезії Сантьяго спонтанно відмінили традиційне «свято воскресіння», яке збирало молодь на всю пасхальну ніч
Those in charge of youth на великій площі у центрі міста. Відмінити свято, так. Але як позбутися враження, що Бог за щось нас покарав? Що це Його діяння, і що він є причиною цього нещастя? Чи не можна просто помолитись разом? Віднайти внутрішній мир, що зник через події останніх тижнів. Та відповісти на запитання: як я можу допомогти тим, хто постраждав від землетрусу в інших частинах країни?

Три брати зі спільноти вже в Чілі з приводу зустрічі молодих латиноамериканців, що відбудеться у грудні. Їх запросили провести молитву увечері перед Вербною неділею трохи по-іншому ніж вони звикли. Понад тисяча молодих людей відповіли на запрошення. Місце, вибране для молитви було більш ніж чудовим! Це храм під відкритим небом на маленькому пагорбі із видом на центр міста. Але туди треба іти пішки; годинна прогулянка під полуденним сонцем. Хоча пісні з Тезе є добре відомими у Чілі, молитва була новою. Проте молоді люди різного віку легко поринали у тишу та медитацію.

І коли сіло сонце, небо за ланцюгом гір, що відділяють Сантьяго від моря, мінялося мільйонами кольорів. Після прочитання Євангелія запалили маленькі свічки, і здавалось, що все виражало слова Ісуса: «Не бійтесь, я тут!»