Заключна молитва

Боже усього людства, хвалимо Тебе, що приймаєш нас щодня по-новому. Через Ісуса Христа Ти об’єднуєш нас у чудовому різноманітті, разом з братами, які живуть у Бразилії, Кубі, Сенегалі, Кореї, Бангладеші і з братом Жаком, який є у лікарні.

Як і Діва Марія, ми прагнемо чути Твій голос і прийняти життя, яке Ти нам приготував, у довірі, яку Ти нам даєш.

Ісусе Христе, навіть Твоє ім’я пригадує нам про Твою присутність у Воскресінні. Вона заспокоює і змінює наше життя. На кожному етапі життя Ти відновлюєш нашу готовність наслідувати Тебе. У радості та простоті ми ідемо від початку до початку.

Ми почули Твій заклик не забувати про гостинність. Через Святого Духа ми можемо втілювати його у життя. Від Тебе, Христе, ми отримуємо імпульс серця, який породжує гостинність. Дякуємо за цей досвід, який ми можемо пережити: приймаючи один одного, ми отримуємо більше, ніж даємо. Твоя любов робить нас вільними, вільними йти до інших з нашою вразливістю, без страху. Ти, лагідний і сумирний серцем, даєш нам мужність смирення, щоб усвідомити, що ми потребуємо один одного.

Порадою, спільно проведеним часом, Ти відновлюєш доброту між нами, яка є даром, дорогоцінною перлиною. Нехай доброзичливість зросте поміж нами, нехай вона також зростає у всій Твоїй Церкві, щоб християни ще більше рухалися до примирення і єдності.

Коли Церква випромінює Твою доброту, вана передає Євангеліє, виконує свою місію, є відображенням доброзичливості для найбідніших, відкинених, мігрантів, відображенням доброзичливості до сотворіння. Звернімо увагу на тих, хто не знаходить свого місця в місцевій Церкві.

Через життя у спільноті Ти запрошуєш нас бути знаком Твоєї присутності, особливо для молоді, яку ти нам довіряєш. У той час, коли ми звідусіль чуємо «кожен сам за себе», ми прагнемо бути залученими до більш глибокої течії - до бажання дружби і щедрості.

Через Святого Духа Ти постійно присутній у світі. В подяку за Твою любов, яка ніколи не вичерпається, прославляємо Тебе нашим життям! У Тезе і в наших спільнотах на різних континентах будьмо свідками краси життя!

 [1]