TAIZÉ

Великдень 2020

Звернення брата Алоїза

 

“Не просто тривати серед цих подій, але в Бозі будувати за допомогою них”

Цими днями, коли ми наближаємося до Великодня, в усьому світі зростає тривога перед поширенням коронавірусу. У Тезе, здається, ми вперше, проведемо Страсний тиждень та святкування Великодня без відвідувачів. Нам довелося попросити людей, які зареєструвались на зустрічі, відкласти своє перебування, і Церква примирення зараз закрита. Ми продовжуємо молитовне життя і працюємо "відокремленими від усіх, але єдиними для всіх". Ми добре усвідомлюємо, що молитовні прохання об’єднують нас з великою кількістю інших людей у ​​всьому світі.

По телефону та завдяки Інтернету ми отримуємо багато новин від людей, які стикаються з подібними проблемами в різних куточках світу. Деякі наші брати живуть чи подорожують в Кореї, Італії та інших місцях. Наші брати з Китаю, контактуючи з їхніми тамтешніми родинами, з увагою та глибоким занепокоєнням стежать за розвитком епідемії з самого початку.

Цілком несподівані та виняткові кризи здоров’я, окрім питання про необхідні заходи безпеки та зміни в нашому способі життя, торкаються нас глибше. Перш за все, вони спонукають нас відчувати страждання жертв, хворих, їхніх сімей та всіх тих, хто сильно постраждав від його економічних наслідків. Ми несемо їх у молитві.

Ми також хотіли б подякувати та висловити своє захоплення тим, хто всіма силами допомагає постраждалим та, загалом, у реорганізації державних служб. Стільки свідчень про творчу щедрість, про солідарність та про людей, які чинять опір пасивності та розгубленості.

Як у цей важкий період ми не можемо запитати себе: що Христос чекає від нас? Що пропонує нам Воскреслий, який прийшов із своїми зневіреними учнями, незважаючи на закриті двері? І до чого він сьогодні нас закликає? У труднощах сьогодення, за словами брата Роже, “не просто тривати серед цих подій, але в Бозі будувати за допомогою них”

Слідом за Христом веде нас до досвіду навернення, відвернення від темряви та до світла Воскреслого. З кожним днем ​​нас не відволікають страхи, гнів, жаління, розгубленість і темрява, яка часто претендує на охоплення всього світу та монополізацію нашої уваги ... Але залишаємось єдиними, глибоко в серці, джерелу миру, який залишається завжди понад усе.

Оскільки заходи щодо стримування та заходи щодо охорони здоров’я збільшуються для запобігання зараження, давайте дбати про скарб людських стосунків. Будемо підтримувати зв’язок - через телефонні дзвінки та повідомлення про дружбу - з тими, хто є ізольованим, і в першу чергу з найстаршими, найбільш вразливими та тими, хто вже постраждав від іншої хвороби чи негараздів.

Протягом найближчих днів ми хотіли б приймати та ділитись деякими конкретними ініціативами, щоб духовно висловити свою солідарність. Кожного вечора з нашого дому відбувається трансляція молитви з невеликою групою братів у соціальних мережах (о 21:30, час за Києвом). А бажаючі також можуть надіслати нам молитовні наміри.

Як сказав святий Павло до римлян: « Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? (...) Бо я певний, що ніщо не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім" (Римлянам 8:35, 38-39)

Брат Алоїз


 [1]

Останнє оновлення: 20 березня 2020

Footnotes

[1Фото: Linde Dorenbos