"Йоан Павло ІІ приймав мене щорічно на приватних аудієнціях, інколи я роздумував про випробування, через які він пройшов у своєму житті. У дитинстві він втратив матір; в юності - батька та єдиного брата. Я сказав собі: спробуй знайти слово, яке принесе радість і навіть розраду в його серце, розповідаючи про надію, яку віднаходимо в молоді та віру нашої спільноти в нього." (Брат Роже)
Йоан Павло ІІ відвідує Тезе
Папа Йоан Павло ІІ вирішив зупинитись в Тезе під час подорожі до Франції. Попереднього дня він перебував у Ліоні, а згодом - зупинка в Паре-ле-Моніаль, Ар та Ансі.
Великі намети розташовані біля самого Храму Примирення. Прибуло сім тисяч молодих людей. Деякі з них молились в тиші впродовж ночі до наступного ранку. О 8:30, після вранішнього піснеспіву з молоддю брати покинули храм, щоб вітати Папу. Ціла околиця була заповнена густим туманом. Через нельотну погоду гелікоптери залишились у своїх ангарах, тому Папа був змушений виїхати з Ліону на звичайному авто.
Ввійшовши до храму Примирення, Йоан Павло ІІ сів на дерев’яно-солом’яне крісло. Брат Роже, оточений дітьми сказав кілька вітальних слів. Тоді Папа почав говорити до молоді. Він пояснив, чому прибув до Тезе і чого Церква очікує від молоді:
Церква потребує вашого запалу
"Папа, як i ви, паломники та друзi спiльноти, прибув сюди лише на коротку мить. До Тезе приїжджають як до джерела. Подорожуючий зупиняється, втамовує спрагу і далі продовжує свою дорогу. Як ви знаєте, брати спільноти не мають на меті вас затримувати. Вони хочуть, щоб в молитві і тиші ви змогли наповнитись тією цілющою водою, яку обіцяв нам Христос, пізнати Його радість, Його присутність, відповісти на Його заклик. А потім повернувшись назад, ділитись своєю любов’ю з іншими, служачи ближнім у своїх парафіях, школах, університетах, і по всіх місцях вашої працi. Сьогодні у всіх церквах, християнських спільнотах, і, навiть, серед найвищих політичних лідерів світу, спільнота Тезе відома завдяки довір’ю, сповненого надії, яке вона покладає на молодих людей. І саме тому, що я поділяю цю довіру і надію, я знаходжуся тут цього ранку".
Дорога молоде, щоб донести світу радісну новину Євангелія, Церква потребує вашого запалу та великодушності. Може статись, що ваші церковні лідери після непростих життєвих випробувань та нелегкого служіння почуваються втомленими, і їх інколи терзають слабкість та страх, а їхній динамізм, що є ознакою кожного християнського покликання слабне. Часом і відповідні установи християнського спрямування через рутину чи нестачу працівників не можуть повноцінно виконувати своє євангельське служіння. Через це, Церкві необхідні приклади вашої надії та запалу для кращого здійснення своєї місії.
Не задовольняйтесь пасивним критикуванням чи сподіванням на те, що люди чи установи зміняться на краще. Ідіть у парафії, студентські організації, різноманітні рухи, інституції та з терпінням віддавайте їм силу своєї молодості і даровані вам таланти. Діліться свою підтримкою та вірою зі служителям Церкви, вашими слугами в Ісусі Христі, яких ви потребуватимете. Церкві необхідна ваша присутність та участь. Ставши частиною Церкви, у вас, мабуть, виникатиме відчуття розчарування, - через поділи, внутрішню напругу, некращий стан її членів; та будете винагороджені Христом, Який є Головою усього, ця нагорода - Слово Його Правди, Життя, Подих Його Любові, які вчинять вас здатними вірно любити Його і перетворити власне життя на успіх, віддавши його у радісному дарі для інших.
Після закінчення своєї промови Папа стає навколішки серед братів на мить молитви. Всі співають “Laudate omnes gentes, laudate Dominum” ("Хваліте Господа, всі народи"). Поки молодь продовжує співати в Церкві та в наметах, Папа спускається сходами в кімнату поблизу, на зустріч з братами. Після привітання з кожним із братів, він звертається до спільноти.
Сьогодні ви навіть молодші
Папа нагадує братам, що його персональне знайомство з спільнотою відбулось давніше: "Я гостював у вас, коли ви були молодшими. Та сьогодні ви навіть молодші." Він пригадує візити брата Роже до Польщі, його слова про Богородицю та служіння вселенського пастора. “Тому потреба побачити вас народилась швидше не з видимих причин, а з глибинного бажання серця, - сказав Йоан Павло ІІ. Роздумуючи про Європейську молодіжну зустріч, яка відбулась у Римі, Папа додає: "Рим завжди відкритий для вас з молоддю".
Потім Папа залишить послання для спільноти, яке брат Роже включить до “Витоків Тезе” (Sources of Taizé), книги, яка підсумовує внутрішні підвалини життя спільноти.
"Ця маленька весна!"
"Дорогі брати, в дружній атмосфері цієї короткої зустрічі я хотів би висловити своє захоплення та довіру до цих простих слів, якими Папа Іван XXIII, який так сильно любив вас усіх, привітав одного разу брата Роже: "О, Тезе, ця маленька весна!"
Я бажаю вам, щоб Бог охороняв вас, як ту весну, що наступає після довгої зими, нехай він охороняє вас, як маленьких діточок в євангельській радості і щирій братерській любові.
Кожен з вас приїхав сюди, щоб жити в божому милосерді і однією спільнотою. Присвячуючи себе Богові всім своїм єством, через велику любов до Нього, ви знайшли один одного.
Більше того, навіть не прагнучи цього, ви раптово побачили, як тягнуться до вас звідусіль тисячі молодих людей, яких приваблює ваша молитва і життя у спільноті. Як можна не думати про те, що ця молодь є не лише подарунком, але і поштовхом для вас, щоб залишитися разом в радості і свіжості вашого дару, як це дає весна усiм тим, хто шукає справжнє життя?
Ваше життя, робота, відпочинок, молитва, все, що вас оточує заново оживає від Божого Слова, яке охоплює і наповнює, зберігає вас малими, іншими словами - дітьми Небесного Отця, братів і слуг кожного у радості Благословень.
Я пам’ятаю, що своїм єдиним, справжнім та в певному сенсі, обмеженому в часі покликанням, ваша спільнота може викликати здивування і наштовхнутися на нерозуміння і підозру. Але через ваше велике прагнення до об’єднання всіх християн в одну спільноту, через вашу любов до Церкви, ви зумієте, я в цьому впевнений, продовжувати виконувати Божу волю.
Слухаючи критику чи роздуми християн різних Церков і християнських спільнот з метою, щоб взяти для себе щось корисне, спілкуючись з усіма і, без найменшого вагання, ділячись своїми планами і сподіваннями, ви не розчаруєте молодь. Ви сприятимете тому, що бажання вiднайти видиму єднiсть Божого Тiла в повнiй спiльностi однiєї вiри, якої прагнув Христос, нiколи не ослабне.
Ви знаєте наскільки важливим для мене є екуменізм, обов’язок, покладений на мене, який є душпастирським пріоритетом в моєму служінні. Щиро розраховую на ваші молитви, як підтримку у цьому наміренні.
Намагаючись бути "притчею про спільноту", ви допоможете всім, кого зустрінете, стати не тільки вірними своїй релiгiйнiй приналежності, яка є плодом їхнього виховання, їх свідомого вибору, але й заглибитися в таємницю єднання, якою є Церква в Плані Божого Спасінн
я.
Дар, принесений Христом Своїй Церкві справді звільняє в кожному християнинові силу любові, дарує йому всеохопне серце творця справедливості і миру, здатного до включення у євангельську боротьбу за визволення людства: як кожного людського створiння, так і людства в цiлому.
Дорогі брати, дякую вам за запрошення і за можливість ще раз повернутися в Тезе. Нехай Господь благосляє вас і зберігає в мирі та любові!"
Час іти. Йоан Павло ІІ виходить, наближається до свого автомобіля і раптом вирішує повернутись до Церкви, щоб востаннє привітати молодь. "Я мушу зізнатись, що від’їжджаю," - каже він " З сумом. Але Папа мусить підкоритись! Він має багато керівників!" Лунає хвиля сміху, яка швидко змінюється оплесками, а спів починається знову, як тільки Папа рушає.
