Смерть Папи-емерита Бенедикта XVI торкається наших сердець у Тезе, тому що наша спільнота підтримує з ним стосунки понад півстоліття. Насправді Йозеф Ратцінгер і брат Роже уже знали один одного на Другому Ватиканському Соборі, де один був експертом, а інший спостерігачем.

 

Пам’ятаю, як я залишався з братом Роже в домі богослова, який став архієпископом Мюнхена, під час зустрічі молоді, яку ми підготували в цьому місті. Він тепло прийняв нас у своєму домі.

 

Пізніше, коли брат Роже щороку їздив до Риму, щоб зустрітися з Папою Іваном Павлом ІІ, він часто відвідував кардинала Ратцінгера, тодішнього префекта Конгрегації Доктрини Віри, щоб мати з ним поглиблений обмін думками.

 

Останній лист, написаний братом Роже за три дні до його вбивства, був адресований новому Папі Римському Бенедикту XVI, щоб повідомити йому, що його похилий вік не дозволяє йому поїхати на СДМ у Кельні, але що він поїде якнайшвидше, щоб вітати його в Римі. Цей лист Папа тримав у руках під час загальної аудієнції в середу, коли з сумом повідомляв про трагічну смерть засновника нашої спільноти. Він дуже поважав брата Роже і через п’ять років після його смерті написав: «Нехай його свідчення екуменізму святості надихає нас у нашому поході до єдності».

 

Особисто я дуже вдячний Бенедикту XVI за привітний прийом, коли я зустрівся з ним через кілька місяців після початку мого нового служіння, як настоятеля нашої спільноти. Того ж 2005 року помер Іван Павло ІІ і брат Роже. Як продовжуватимуться відносини нашої спільноти з Папою? З першої ж аудієнції я зрозумів, що його довіра до нас завойована і що я можу їздити до нього щороку. Він сказав мені: «У Тезе є пісні та тиша, ти йдеш до головного з молодими людьми, до особистих стосунків з Богом». Це було дуже важливо і для нього, і для нас.

 

Стосунки з ним досягли кульмінації в молитві, яку ми відслужили в його присутності 29 грудня 2012 року під час нашої європейської зустрічі молоді в Римі. До тисяч молодих людей, які зібралися на площі Святого Петра, Бенедикт XVI, серед іншого, сказав: «Я запевняю вас у безповоротній прихильності Католицької Церкви продовжувати шукати шляхи примирення, щоб досягти видимої єдності християн».

 

Через кілька тижнів він пішов у відставку, і я мав намір відвідати його наступного року, коли він вийшов на пенсію, щоб подякувати йому за незмінну підтримку, яку він завжди надавав нашій громаді в її покликанні.

Фото: (C) Servizio Fotografico dell’Osservatore Romano | ЗМІ Ватикану

Під час останнього візиту народився проект солідарності: зібрати шкільне приладдя з Тезе для дітей та молоді, які змушені були покинути схід країни через війну. Багатьом із них довелося залишити країну, але також багато хто зараз перебуває на заході країни, і їхні сім’ї мають мало ресурсів, зважаючи на серйозність ситуації. Наші контакти на місцях показують, що ковдри та зимові пальта також будуть дуже потрібні з наближенням суворої зими.

Збір солідарності відбуватиметься в Тезе з понеділка 24 жовтня до середи 18 листопада. Точний список потрібних речей ви знайдете нижче. Заздалегідь дякуємо за те, що Ви пропонуєте лише шкільне обладнання у відмінному стані або новий одяг. Якщо у вас виникли запитання, будь ласка, не соромтеся написати нам на ukraine taize.fr. Заздалегідь спасибі!

Список речей, які необхідно зібрати

• Папір білий 80 мг (21х29,7 см)
• Папір кольоровий 160-200 мг (24х32 см)
• Великі аркуші паперу в клітинку (21х29,7 см)
• Зошити (21х29,7 см)
• Кулькові ручки
• Кольорові фломастери
• Твердо-м’які олівці (HB)
• Гумка
• Кольоровий пенал
• Набори фарб
• Ножиці
• Подвійна лінійка
• Клей-олівець
• Одно- та двосторонній скотч
• Дошка магнітна персональна
• Маркери для магнітної дошки

Крім того, ця ж організація також збирає на зиму:

• Нові ковдри
• Нові зимові куртки або пальта для дітей та молоді
• Шарфи
• Зимові шапки
• Зимові рукавички

Шкода, що з практичних міркувань ми змушені відмовитися від інших пожертвувань, наприклад, продуктів харчування чи ліків. Щодо цих пожертвувань, не соромтеся запитувати у місцевих жителів щодо інформації про можливі збори, організовані асоціаціями, які могли б їх використати на користь.

Першою темою була війна в Україні та ініціативи солідарності Тезе щодо українських біженців. Потім брат Алоїс розповів про Синодальний шлях, який здійснюється в Католицькій Церкві. Він також зміг поділитися з Папою Франциском новинами про життя спільноти та розповів про екуменічні пошуки Тезе.

Протягом наступних кількох днів брат Алоїс матиме інші зустрічі з лідерами церкви в Римі. Крім того, протягом наступних кількох днів у Римі відбудуться дві молитви з піснями з Тезе: у вівторок, 22 березня, о 21:00 у церкві Санта-Марія в Кампітеллі та в середу, 23 березня о 12:30 у Бельгійській королівській церкві (via del Sudario 40), разом з братом Алоїсом та іншими братами.

(C) Фото Ватикан медіа

Контакт

media taize.fr

Вже 25 сімей із кількох західноєвропейських країн повідомили нам, що готові прийняти тих, хто цього потребує. Якщо ви опинилися в такій ситуації, або напрклда знаєте маму з дітьми, які у пошуках житла, будь ласка, повідомте нам! Ми можемо допомогти.

Найпростішим способом було б надіслати нам електронного листа за адресою solidarity taize.fr з такою інформацією: поточне місцезнаходження, кількість людей, які будуть розміщені, контактні дані.

“Зло не матиме останнього слова”

Цього року час Великого посту починається коли європейський континент охоплений війною. Ці трагичні новини занурюють нас у самі глибини таємниці зла. Сам Ісус пережив це надзвичайно, добровільно прийнявши смерть на хресті: він досягнув межі страждань. На нашому шляху до Великодня нас підтримує надія, що по той бік хреста, через Воскресіння Христове, Бог проклав дорогу життя для всього людства.

Як можна, щоб вогонь зброї і вибухи бомб розривали народи, які такі близькі один до одного із стількох поглядів? Так багато сімей мають родичів по обидва боки кордону... Я був свідком цього під час паломництва до Росії, Білорусі та України в 2015 році з невеликою групою молодих людей з різних країн. Ми відвідали українських солдатів, поранених у бою, в київському госпіталі. З нами була молода дівчина із Россії. Кілька днів тому, коли спалахнула війна, ця молода Россіянка згадала цю зустріч і поділилася з нами наступною історією: «Коли я потрапила в лікарню, мене паралізував страх і сором. Спочатку мені було важко сказати щонебудь. Потім я почала розповідати, що в дитинстві я кожного літа їздила до мого дідуся в гості в Україну, що мій двоюрідний брат народився в Україні. Тоді українські солдати почали змінюватися, один з них раптом сказав, що його дружина росіянка, інший, що його батьки жили в Росії... Стало ясно, що ми насправді дуже близькі, що ми як браття і сестри.»

Молімося, щоб ці насіння сопричастя і приналежності пережили божевілля війни, щоб вони в кінцевому підсумку були сильнішими, ніж безглузде насильство. Ще майже зарано висловлювати це бажання, так як кількість загиблих і поранених зростає з кожним днем. Але тримаймо в глибині наших сердець надію, що зло не матиме останнього слова.

Папа Франциск закликав зробити цю Попільну середу днем посту і молитви. По всьому світу віруючі збираються, щоб помолитися за мир. Кілька днів тому в Тезе ми отримали листа від православного священика з Росії: в його парафії також моляться за мир.

Так, для того, щоб прожити цей Великий піст на знак солідарності з тими, хто страждає від війни, вирующій на українській землі, давайте молитимося за загиблих і їх скорботні сім’ї, поранених, біженців, тих, хто хотів би втекти, але не зміг, і всіх тих, хто вирішив залишитися там, де вони живуть. Згадаймо найуразливіших, тих, хто першим страждає від наслідків збройного конфлікту, стражденних дітей, молодь, яка не бачить майбутнього.

Не забуваймо в нашій молитві просити Святого Духа надихнути лідерів народів і всіх тих, хто здатний впливати на хід подій, аби постріли припинилися якомога швидше. Молімося, щоб війна не загострила розбіжностей у церквах і сім’ях, і щоб відповідальні у Церквах супроводжували усіх, кому довелося зіткнутися з цим страшним випробуванням. А оскільки все людське життя цінне в очах Божих, згадаймо солдатів усіх країн, що беруть участь у конфлікті, а також їхні сім’ї, наприклад, цих бабусь, які бачать, як їхні онуки йдуть на фронт, заради війни, яку вони не обирали і не бажали. Можливо, одного дня вони вийдуть на вулиці щоб закричати про це...

Оскільки цей Великий піст починається з темної новини, ми покликані прожити ці сорок днів у сопричасті з тими, хто страждає від насильства не тільки в Європі, але і в усьому світі. Христос простягнув руки на хресті, щоб обійняти все людство. Людство, яке занадто часто розірване, але назавжди з’єднане в серці Бога.