У Вербну неділю брати і молодь, присутні в Тезе, зібралися о 9.15 ранку біля джерела Святого Етьєна. Благословення оливкових гілок дали лютеранський єпископ Фредрік Модеус з міста Векше у Швеції та с. Делія з протестантської спільноти дияконій з міста Ріхен у Швейцарії. Пропонуємо вашій увазі молитви, які вони написали з цієї нагоди.

- Від єпископа Фредріка:

Христе, Ти йдеш дорогою любові до нас і перед нами. Коли ми вагаємося, Ти терпляче чекаєш. Сьогодні ми стоїмо на порозі таємниці. Нехай ми підемо за Тобою в довірі, любові та послуху і піднімемося до вічного життя. Амінь.

- Від с. Делії:

Ісусе Христе, Ти увійшов до Єрусалиму - лагідний і смиренний серцем. Ти прийшов - не для того, щоб Тобі служили, але щоб послужити і віддати своє життя за нас. І, даруючи себе, Ти приймаєш нас. У нашій радості, в наших піснях Ти відчуваєш нашу тугу за Тобою. На Тебе ми покладаємо нашу надію. У цей Страсний тиждень приймімо Твою любов. Амінь.

Згадуючи в’їзд Ісуса в Єрусалим, усі з гілками в руках попрямували до храму Примирення.

On Sunday morning, for the Feast of Palm Sunday, the brothers and young people present at #Taizé gathered at 9.15am at the Saint-Etienne spring. Recalling the entry of Jesus into Jerusalem, all went from there to the Church of Reconciliation, with branches in hand. pic.twitter.com/xrCU4pikoe

— Taizé (@taize) March 24, 2024

Ще 700 людей приєдналися до нас на пасхальні вихідні, в тому числі понад 200 з Італії. Опівдні брат Матей помолився такими словами:

Не знаючи, як показати свою любов, Бог послав Тебе, Христе Ісусе, щоб Ти оселився серед нас. І навіть якщо ми маємо спокусу відокремитися від Тебе, Ти вказуєш нам шлях до більшої любові, настільки, що наші серця співають Тобі і радіють: Ти будеш з нами назавжди.

Під час вечірньої молитви, прочитавши уривок з Євангелія від Івана 13, брати згадували вчинок Ісуса, який умив ноги своїм друзям, що є виявом тієї великої любові, яка заходить так далеко, що навіть віддає своє життя за друзів. У першій частині церкви було встановлено коло з 50 табуретів, і кожен бажаючий міг підійти, сісти і омити ноги.

Потім святкування Євхаристії нагадало про Тайну Вечерю Ісуса зі своїми друзями перед тим, як Він вступив у свої страсті.

У Велику п’ятницю читання з розповідей про страсті Христові продовжилися спільними молитвами. О 15:00, в годину смерті Христа згідно з Євангелієм, пролунав дзвін, який запрошував усіх до роздумів. Молода жінка реагує на цей особливий момент:

- Марія, з Німеччини

“Перебування в Тезе під час Страсного тижня було як свіжий вітерець у моєму серці і зміцнило мою віру. Найособливіший момент був у Велику п’ятницю, коли пролунав дзвін, і всі зупинилися і замовкли. Сотні, тисячі людей припинили свої справи заради Ісуса! Для мене це було чудове відчуття спільноти і віри.”

У п’ятницю ввечері на початку молитви брати несли хресний хід з іконою, до якого приєдналися молодь і діти. Це привело нас на ніч молитви, де багато людей прийшли, щоб довірити свої тягарі і тягарі людської сім’ї Ісусу на хресті.

У цей день великої тиші церква Примирення була позбавлена всіх прикрас: свічки, ікони та кольорові кахлі на хорах були зняті.

Під час полудневої молитви була прочитана наступна єктенія:

 Прийдімо, спогляньмо Життя наше, що в гробі лежить, щоб оживити тих, що в гробах померли. Ти, що віддав себе за нас, слава Тобі, Господи!

У цей день гріб зустрічає того, хто тримає все творіння на долонях, слава тобі, Господи!

Спи життя і тремти, царство мертвих. Мир вічний дарував Ти: воскресіння Твоє з мертвих, слава Тобі, Господи!

О гробе, що прийняв Творця як сплячого, ти став скарбом життя для нашого спасіння, слава Тобі, Господи!

Життя всіх погодилося бути покладеним до гробу. Він перетворює його на джерело оновлення, слава Тобі, Господи!

Нехай радіє все створіння, нехай веселяться всі мешканці землі, бо смерть зняла свою страшну маску, слава Тобі, Господи!

І благословив Бог день сьомий, день спокою, в який спочив улюблений Син Божий від усіх справ Своїх, слава Тобі, Господи!

Своєю смертю Спаситель зберіг Божий мир у плоті, а воскресінням дарував нам життя вічне, слава Тобі, Господи!

Під час суботніх роздумів брата Матея, Іванка з України поділилася наступними словами, коли її запитали, як ми можемо продовжувати підтримувати її народ:

- Іванка, з України:

Війна дуже виснажує і дехто почувається дуже пригніченим, та втомленим тому просимо вас залишатися видимим знаком надії для нас, українців. Залиштеся з нами вірними до кінця. Говоріть і моліться не лише за мир, але й не забувайте про справедливість. Проголошуйте правду про злочини і не бійтеся називати зло на ім’я.

А Улле, дияконеса з Естонії, запросила молодь взяти участь у європейській зустрічі в Таллінні наприкінці року:

- Юлле, з Естонії:

Ми з нетерпінням чекаємо на вас в Естонії. Це маленька країна з великим серцем. Приїжджайте і допоможіть нам свідчити про Ісуса нашій молоді. Приїжджайте і моліться за мир. Приїжджайте і будуйте відкриту, безпечну і братерську Європу вже сьогодні.

Смерть Папи-емерита Бенедикта XVI торкається наших сердець у Тезе, тому що наша спільнота підтримує з ним стосунки понад півстоліття. Насправді Йозеф Ратцінгер і брат Роже уже знали один одного на Другому Ватиканському Соборі, де один був експертом, а інший спостерігачем.

 

Пам’ятаю, як я залишався з братом Роже в домі богослова, який став архієпископом Мюнхена, під час зустрічі молоді, яку ми підготували в цьому місті. Він тепло прийняв нас у своєму домі.

 

Пізніше, коли брат Роже щороку їздив до Риму, щоб зустрітися з Папою Іваном Павлом ІІ, він часто відвідував кардинала Ратцінгера, тодішнього префекта Конгрегації Доктрини Віри, щоб мати з ним поглиблений обмін думками.

 

Останній лист, написаний братом Роже за три дні до його вбивства, був адресований новому Папі Римському Бенедикту XVI, щоб повідомити йому, що його похилий вік не дозволяє йому поїхати на СДМ у Кельні, але що він поїде якнайшвидше, щоб вітати його в Римі. Цей лист Папа тримав у руках під час загальної аудієнції в середу, коли з сумом повідомляв про трагічну смерть засновника нашої спільноти. Він дуже поважав брата Роже і через п’ять років після його смерті написав: «Нехай його свідчення екуменізму святості надихає нас у нашому поході до єдності».

 

Особисто я дуже вдячний Бенедикту XVI за привітний прийом, коли я зустрівся з ним через кілька місяців після початку мого нового служіння, як настоятеля нашої спільноти. Того ж 2005 року помер Іван Павло ІІ і брат Роже. Як продовжуватимуться відносини нашої спільноти з Папою? З першої ж аудієнції я зрозумів, що його довіра до нас завойована і що я можу їздити до нього щороку. Він сказав мені: «У Тезе є пісні та тиша, ти йдеш до головного з молодими людьми, до особистих стосунків з Богом». Це було дуже важливо і для нього, і для нас.

 

Стосунки з ним досягли кульмінації в молитві, яку ми відслужили в його присутності 29 грудня 2012 року під час нашої європейської зустрічі молоді в Римі. До тисяч молодих людей, які зібралися на площі Святого Петра, Бенедикт XVI, серед іншого, сказав: «Я запевняю вас у безповоротній прихильності Католицької Церкви продовжувати шукати шляхи примирення, щоб досягти видимої єдності християн».

 

Через кілька тижнів він пішов у відставку, і я мав намір відвідати його наступного року, коли він вийшов на пенсію, щоб подякувати йому за незмінну підтримку, яку він завжди надавав нашій громаді в її покликанні.

Фото: (C) Servizio Fotografico dell’Osservatore Romano | ЗМІ Ватикану

Першою темою була війна в Україні та ініціативи солідарності Тезе щодо українських біженців. Потім брат Алоїс розповів про Синодальний шлях, який здійснюється в Католицькій Церкві. Він також зміг поділитися з Папою Франциском новинами про життя спільноти та розповів про екуменічні пошуки Тезе.

Протягом наступних кількох днів брат Алоїс матиме інші зустрічі з лідерами церкви в Римі. Крім того, протягом наступних кількох днів у Римі відбудуться дві молитви з піснями з Тезе: у вівторок, 22 березня, о 21:00 у церкві Санта-Марія в Кампітеллі та в середу, 23 березня о 12:30 у Бельгійській королівській церкві (via del Sudario 40), разом з братом Алоїсом та іншими братами.

(C) Фото Ватикан медіа

Контакт

media taize.fr

Вже 25 сімей із кількох західноєвропейських країн повідомили нам, що готові прийняти тих, хто цього потребує. Якщо ви опинилися в такій ситуації, або напрклда знаєте маму з дітьми, які у пошуках житла, будь ласка, повідомте нам! Ми можемо допомогти.

Найпростішим способом було б надіслати нам електронного листа за адресою solidarity taize.fr з такою інформацією: поточне місцезнаходження, кількість людей, які будуть розміщені, контактні дані.

“Зло не матиме останнього слова”

Цього року час Великого посту починається коли європейський континент охоплений війною. Ці трагичні новини занурюють нас у самі глибини таємниці зла. Сам Ісус пережив це надзвичайно, добровільно прийнявши смерть на хресті: він досягнув межі страждань. На нашому шляху до Великодня нас підтримує надія, що по той бік хреста, через Воскресіння Христове, Бог проклав дорогу життя для всього людства.

Як можна, щоб вогонь зброї і вибухи бомб розривали народи, які такі близькі один до одного із стількох поглядів? Так багато сімей мають родичів по обидва боки кордону... Я був свідком цього під час паломництва до Росії, Білорусі та України в 2015 році з невеликою групою молодих людей з різних країн. Ми відвідали українських солдатів, поранених у бою, в київському госпіталі. З нами була молода дівчина із Россії. Кілька днів тому, коли спалахнула війна, ця молода Россіянка згадала цю зустріч і поділилася з нами наступною історією: «Коли я потрапила в лікарню, мене паралізував страх і сором. Спочатку мені було важко сказати щонебудь. Потім я почала розповідати, що в дитинстві я кожного літа їздила до мого дідуся в гості в Україну, що мій двоюрідний брат народився в Україні. Тоді українські солдати почали змінюватися, один з них раптом сказав, що його дружина росіянка, інший, що його батьки жили в Росії... Стало ясно, що ми насправді дуже близькі, що ми як браття і сестри.»

Молімося, щоб ці насіння сопричастя і приналежності пережили божевілля війни, щоб вони в кінцевому підсумку були сильнішими, ніж безглузде насильство. Ще майже зарано висловлювати це бажання, так як кількість загиблих і поранених зростає з кожним днем. Але тримаймо в глибині наших сердець надію, що зло не матиме останнього слова.

Папа Франциск закликав зробити цю Попільну середу днем посту і молитви. По всьому світу віруючі збираються, щоб помолитися за мир. Кілька днів тому в Тезе ми отримали листа від православного священика з Росії: в його парафії також моляться за мир.

Так, для того, щоб прожити цей Великий піст на знак солідарності з тими, хто страждає від війни, вирующій на українській землі, давайте молитимося за загиблих і їх скорботні сім’ї, поранених, біженців, тих, хто хотів би втекти, але не зміг, і всіх тих, хто вирішив залишитися там, де вони живуть. Згадаймо найуразливіших, тих, хто першим страждає від наслідків збройного конфлікту, стражденних дітей, молодь, яка не бачить майбутнього.

Не забуваймо в нашій молитві просити Святого Духа надихнути лідерів народів і всіх тих, хто здатний впливати на хід подій, аби постріли припинилися якомога швидше. Молімося, щоб війна не загострила розбіжностей у церквах і сім’ях, і щоб відповідальні у Церквах супроводжували усіх, кому довелося зіткнутися з цим страшним випробуванням. А оскільки все людське життя цінне в очах Божих, згадаймо солдатів усіх країн, що беруть участь у конфлікті, а також їхні сім’ї, наприклад, цих бабусь, які бачать, як їхні онуки йдуть на фронт, заради війни, яку вони не обирали і не бажали. Можливо, одного дня вони вийдуть на вулиці щоб закричати про це...

Оскільки цей Великий піст починається з темної новини, ми покликані прожити ці сорок днів у сопричасті з тими, хто страждає від насильства не тільки в Європі, але і в усьому світі. Христос простягнув руки на хресті, щоб обійняти все людство. Людство, яке занадто часто розірване, але назавжди з’єднане в серці Бога.

Воскреслий Христос, мовчки чекаючи перед Тобою, ми дозволяємо собі цю полум’яну молитву: Нехай вогонь зброї згасне на землі України. Прийми у Своїй любові тих, хто вмирає через насильство та війну; утіш їх сім’ї у їхніх скорботах; підтримай тих, хто змушений був втікати від війни. Перед лицем незбагненних страждань ми віримо, що Твої слова про любов і мир ніколи не минають. Ти віддав своє життя на хресті і відкрив для нас майбутнє, навіть за межами смерті. І тому ми благаємо Тебе: Даруй нам мир. Ти – наша надія.

У зв’язку з актами війни в Україні брат Алоїс промовив наступну молитву під час денної молитви у Тезе у четвер:

Бог любові, ми збентежені насильством у нашому світі, і особливо зараз – актами війни в Україні. Дай нам сили бути солідарними з тими, хто страждає і живе сьогодні у страху та тривозі. Підтримай надію всіх тих, хто в цій любій частині світу шукає справедливості та миру. Пішли Святого Духа, Духа миру, щоб надихнути лідерів націй і надихнути всіх людей.

Цієї п’ятниці о 9 годині вечора (за українським часом), брати і вся молодь, що знаходяться у Тезе, молитимуться в тиші за мир в Україні; ця молитва транслюватиметься у прямому ефірі.

Зустріч Тезе у Львові, 2018

З 2015 року Європа перебуває у міграційній кризі безпрецедентного масштабу. Зіткнувшись з цим викликом та маючи підтримку від багатьох щедрих сусідів, спільнота продовжує відкривати свої двері, щоб приймати мігрантів.

Центри прийому та партнерські програми

У листопаді 2015 року, для прийому мігрантів з Кале, у Тезе був відкритий так званий САО (центр прийому та орієнтування). Це місце змогло вмістити тринадцять молодих людей віком від 19 до 40 років (всі мусульмани) з Судану та Афганістану. Дев’ять з них, яким надано статус біженця, зараз працюють або навчаються у регіоні навколо Тезе. Один з них, овдовілий, мав 13-річного сина в Судані. З нагоди свого візиту в минулому році до цієї країни брат Алоїс повернув дитину до батька. Він зараз відвідує школу, а його батько працює в ливарні у регіоні.

В листопаді 2016 року, спільнота відкрила CAOMI (центр прийому та консультування неповнолітніх), де певний час перебували вісімнадцять молодих неповнолітніх з Кале, які хотіли поїхати до Англії. Сім молодих людей вирішили залишитися в Тезе для процедури подання заяв про надання притулку. Один з них зараз перебуває в навчальному центрі біля Тезе, і ще чотири біженці все ще живуть у селі, прагнучи поселитися в цьому районі.

Сім’ї

В останні роки спільнота також прийняла чотири сім’ї біженців з Іраку та Сирії. Після кількох місяців в Тезе, які дозволили їм відновити самостійність і почати процес соціалізації у Франції, дві з цих сімей оселилися в інших місцях, зберігаючи майже сімейні стосунки зі спільнотою.

Очікування на захист

Минулого вересня, спільнота запросила трьох молодих мігрантів з Південного Судану та Судану віком 20 — 28 років. Ці молоді люди ще не знають, чи зможуть подати заявку на надання притулку у Франції через дублінські правила. Тим часом, оскільки в них немає дозволу на роботу, вони вивчають французьку мову, займаються волонтерською роботою та беруть участь в обмінах на тему причин і труднощів їх міграційної подорожі.

Спонсорські сім’ї

Кожен молодий мігрант, якого прийняли у Тезе, взятий під опіку сім’ї з регіону. Регулярні візити своїх спонсорських сімей допомагає молодим людям досягти вдалої інтеграції у французьку культуру, а також отримати неоціненну підтримку. Один з молодих біженців недавно сказав: “Французи більше піклуються про мене, ніж мати піклується про власного сина!”

Курси французької мови

Коли спільнота відкрила свої двері молодим людям з Кале, відразу ж мешканці регіону проявили велику щедрість. Сьогодні у мерії Тезе чотири рази на тиждень відбуваються курси французької, а у справу залучені десятки волонтерів. Крістін, вчителька французької як іноземної мови (FLE), пише: “Моє велике здивування та моє велике задоволення — також побачити мотивацію тих, хто бажає отримати статус біженця, та їхню відданість вивченню французької мови, не зважаючи на всі інші свої проблеми.” На додаток до трьох мігрантів, які беруть участь у заняттях, десятки іноземців з різних країн, що проживають в регіоні, також отримують користь від цих курсів.

Обмін

Мігрантів, які прийняті у Тезе, було запрошено Вищою школою святого Йозифа у Шатобриян, Британь, щоб провести день, присвячений роздумам на тему міграції.
В листопаді 2017 року, троє з них були там, а студенти школи були вражені історіями цих трьох молодих людей, які перетнули Сахару, та пережили пекло у Лівії та Середземному морі. Мігранти, у свою чергу, були вражені серйозністю студентів та їхньою уважністю, з якою вони слухали ці історії.

В Тезе, мігранти інколи беруть участь у семінарах для молодих паломників, де вони можуть поділитися своїм досвідом та мотивацією.

В Європейському парламенті

У січні 2018 року, група молодих мігрантів відвідала Європейський Парламент. Під час зустрічі з Європейським комісаром з питань міграції, з членами партії та представниками різних країн, а також генеральним директором OFPRA (Французьку бюро захисту біженців та осіб без громадянства) мігранти мали можливість порозмовляти про свій досвід у Європі та їх конкретну ситуацію: статус біженця, шукачів притулку, “дублінських” мігрантів та неповнолітніх без супроводу, вік яких не визнано.

Член Європейського парламенту надіслав нам запис візиту, знятого Клаудіо Кутареллі, щодо Дублінської угоди:

Щоб переглянути довшу версію відео цієї зустрічі: перейдіть за посиланням.

Волонтерство

Мігранти, яких прийняла спільнота Тезе, завжди раді можливості запропонувати фізичну допомогу і почуваються корисними у виконанні послуг для інших.
Вони повертають свою гідність, коли можуть дати щось для інших.

Едіт, скарбник команди Католицької агенції допомоги з Клюні, пише, що “троє молодих мігрантів є волонтерами та вони приходять, щоб пропонувати свою допомогу. Вони брали участь у декількох подіях, таких, як виріб стенду й організація щорічного великого обіду, де вони були відзначені усіма з приводу якості виконуваних обов’язків”.

Мігранти також отримують задоволення, перебуваючи поруч з молодими паломниками, що відвідують спільноту. Гонсало, молодий португалець, недавно написав: “Працювати з трьома молодими мігрантами було унікальним досвідом; вони були добре інтегровані в нашу команду та ми ділилися разом деякими аспектами наших культур. Вони розповіли нам про їхній досвід та іхній пошук миру”.

Минулого літа багато молодих людей відповіло на заклик солідарності з мігрантами та надіслали пожертвування для Тезе. Разом з Орші, волонтером, три молоді мігранти поїхали до Кале в листопаді, щоб передати місцевій Католицькій агенції допомоги спальні мішки, гелі для душу, шампуні, зубну пасту і щітки. Протягом двох ночей вони гостювали в Домі Марії Скабцової, де двері відкриті для найбільш вразливих вигнанців. Орші пише: “Наші троє друзів з Тезе побачили таке ж нещастя протягом своєї подорожі через багато країн, пустелю, Середземне море, та вони зрозуміли, через що проходять молоді люди з Кале”.

Напередодні Європейської зустрічі молоді у Валенсії, брат Алоїс прибув до Іспанії прямо з Сирії. Він провів Різдво у Хомсі, у зруйнованому місті, разом з тими, хто страждає від жорстокості. Перед тим він провів кілька днів у Бейруті приєднавшись до двох братів Тезе, які ось вже два місяці живуть у Лівані по сусідству з біженцями.

В понеділок ввечорі в тенті А наприкінці першого вечора роздумів, якими він ділився з молоддю - учасниками зустрічі, брат Алоїс говорив про цей візит на Близький Схід.

Доменіко (Італія)

В неділю зранку, під хмарним небом, паломники різного віку та національностей зібрались біля джерела. Брати прийшли тримаючи гілки для святкування традиційної молитви на Вербну неділю. Не дивлячись на погоду, панувала атмосфера радості, так як ми молилися і співали під деревами, що тільки-но почали розпускатися.

 

Потім процесією понад 1000 людей ми пішли від джерела до церкви. Далі Євхаристія продовжилась звичним багатоголоссям мов. Після обіду групи молодих людей з Німеччини, Португалії та інших кріїн приїхали в Тезе. Вони проведуть тиждень в молитві та радості в дусі солідарності. Це найважливіший тиждень в році для всіх нас і ми святкуватимемо його в співпричасті та простоті, чекаючи на Воскресіння Христа.

 

Це перший раз, коли я бачу схил в зимньому одязі. Всі виглядає зовсім по-іншому, але ви завжди можете відчути унікальну магію цього місця. Тут часто дощить, є легкий вітер. Дерева голі, і мені здається, що вони вже не можуть дочекатися, коли одягнуть своє літнє вбрання, коли білі квіти вже почнуть вітати паломників.

 

Навколо церкви я побачив багато знайомих облич. Страсний тиждень є для мене часом, коли люди, життя яких було під глибоким впливом Тезе, повертаються сюди, щоб переналаштувати свої серця для акордів Божих слів. Ви можете помітити це під час молитви: співає вся церква, і вони підтримують цей спів годинами. Ви дійсно можете зрозуміти, що всі ці люди діляться чимось; вони поширюють свою віру і радість в момент плідного діалогу та роздумів.