Смерть Папи-емерита Бенедикта XVI торкається наших сердець у Тезе, тому що наша спільнота підтримує з ним стосунки понад півстоліття. Насправді Йозеф Ратцінгер і брат Роже уже знали один одного на Другому Ватиканському Соборі, де один був експертом, а інший спостерігачем.

 

Пам’ятаю, як я залишався з братом Роже в домі богослова, який став архієпископом Мюнхена, під час зустрічі молоді, яку ми підготували в цьому місті. Він тепло прийняв нас у своєму домі.

 

Пізніше, коли брат Роже щороку їздив до Риму, щоб зустрітися з Папою Іваном Павлом ІІ, він часто відвідував кардинала Ратцінгера, тодішнього префекта Конгрегації Доктрини Віри, щоб мати з ним поглиблений обмін думками.

 

Останній лист, написаний братом Роже за три дні до його вбивства, був адресований новому Папі Римському Бенедикту XVI, щоб повідомити йому, що його похилий вік не дозволяє йому поїхати на СДМ у Кельні, але що він поїде якнайшвидше, щоб вітати його в Римі. Цей лист Папа тримав у руках під час загальної аудієнції в середу, коли з сумом повідомляв про трагічну смерть засновника нашої спільноти. Він дуже поважав брата Роже і через п’ять років після його смерті написав: «Нехай його свідчення екуменізму святості надихає нас у нашому поході до єдності».

 

Особисто я дуже вдячний Бенедикту XVI за привітний прийом, коли я зустрівся з ним через кілька місяців після початку мого нового служіння, як настоятеля нашої спільноти. Того ж 2005 року помер Іван Павло ІІ і брат Роже. Як продовжуватимуться відносини нашої спільноти з Папою? З першої ж аудієнції я зрозумів, що його довіра до нас завойована і що я можу їздити до нього щороку. Він сказав мені: «У Тезе є пісні та тиша, ти йдеш до головного з молодими людьми, до особистих стосунків з Богом». Це було дуже важливо і для нього, і для нас.

 

Стосунки з ним досягли кульмінації в молитві, яку ми відслужили в його присутності 29 грудня 2012 року під час нашої європейської зустрічі молоді в Римі. До тисяч молодих людей, які зібралися на площі Святого Петра, Бенедикт XVI, серед іншого, сказав: «Я запевняю вас у безповоротній прихильності Католицької Церкви продовжувати шукати шляхи примирення, щоб досягти видимої єдності християн».

 

Через кілька тижнів він пішов у відставку, і я мав намір відвідати його наступного року, коли він вийшов на пенсію, щоб подякувати йому за незмінну підтримку, яку він завжди надавав нашій громаді в її покликанні.

Фото: (C) Servizio Fotografico dell’Osservatore Romano | ЗМІ Ватикану