У Вербну неділю брати і молодь, присутні в Тезе, зібралися о 9.15 ранку біля джерела Святого Етьєна. Благословення оливкових гілок дали лютеранський єпископ Фредрік Модеус з міста Векше у Швеції та с. Делія з протестантської спільноти дияконій з міста Ріхен у Швейцарії. Пропонуємо вашій увазі молитви, які вони написали з цієї нагоди.

- Від єпископа Фредріка:

Христе, Ти йдеш дорогою любові до нас і перед нами. Коли ми вагаємося, Ти терпляче чекаєш. Сьогодні ми стоїмо на порозі таємниці. Нехай ми підемо за Тобою в довірі, любові та послуху і піднімемося до вічного життя. Амінь.

- Від с. Делії:

Ісусе Христе, Ти увійшов до Єрусалиму - лагідний і смиренний серцем. Ти прийшов - не для того, щоб Тобі служили, але щоб послужити і віддати своє життя за нас. І, даруючи себе, Ти приймаєш нас. У нашій радості, в наших піснях Ти відчуваєш нашу тугу за Тобою. На Тебе ми покладаємо нашу надію. У цей Страсний тиждень приймімо Твою любов. Амінь.

Згадуючи в’їзд Ісуса в Єрусалим, усі з гілками в руках попрямували до храму Примирення.

On Sunday morning, for the Feast of Palm Sunday, the brothers and young people present at #Taizé gathered at 9.15am at the Saint-Etienne spring. Recalling the entry of Jesus into Jerusalem, all went from there to the Church of Reconciliation, with branches in hand. pic.twitter.com/xrCU4pikoe

— Taizé (@taize) March 24, 2024

Ще 700 людей приєдналися до нас на пасхальні вихідні, в тому числі понад 200 з Італії. Опівдні брат Матей помолився такими словами:

Не знаючи, як показати свою любов, Бог послав Тебе, Христе Ісусе, щоб Ти оселився серед нас. І навіть якщо ми маємо спокусу відокремитися від Тебе, Ти вказуєш нам шлях до більшої любові, настільки, що наші серця співають Тобі і радіють: Ти будеш з нами назавжди.

Під час вечірньої молитви, прочитавши уривок з Євангелія від Івана 13, брати згадували вчинок Ісуса, який умив ноги своїм друзям, що є виявом тієї великої любові, яка заходить так далеко, що навіть віддає своє життя за друзів. У першій частині церкви було встановлено коло з 50 табуретів, і кожен бажаючий міг підійти, сісти і омити ноги.

Потім святкування Євхаристії нагадало про Тайну Вечерю Ісуса зі своїми друзями перед тим, як Він вступив у свої страсті.

У Велику п’ятницю читання з розповідей про страсті Христові продовжилися спільними молитвами. О 15:00, в годину смерті Христа згідно з Євангелієм, пролунав дзвін, який запрошував усіх до роздумів. Молода жінка реагує на цей особливий момент:

- Марія, з Німеччини

“Перебування в Тезе під час Страсного тижня було як свіжий вітерець у моєму серці і зміцнило мою віру. Найособливіший момент був у Велику п’ятницю, коли пролунав дзвін, і всі зупинилися і замовкли. Сотні, тисячі людей припинили свої справи заради Ісуса! Для мене це було чудове відчуття спільноти і віри.”

У п’ятницю ввечері на початку молитви брати несли хресний хід з іконою, до якого приєдналися молодь і діти. Це привело нас на ніч молитви, де багато людей прийшли, щоб довірити свої тягарі і тягарі людської сім’ї Ісусу на хресті.

У цей день великої тиші церква Примирення була позбавлена всіх прикрас: свічки, ікони та кольорові кахлі на хорах були зняті.

Під час полудневої молитви була прочитана наступна єктенія:

 Прийдімо, спогляньмо Життя наше, що в гробі лежить, щоб оживити тих, що в гробах померли. Ти, що віддав себе за нас, слава Тобі, Господи!

У цей день гріб зустрічає того, хто тримає все творіння на долонях, слава тобі, Господи!

Спи життя і тремти, царство мертвих. Мир вічний дарував Ти: воскресіння Твоє з мертвих, слава Тобі, Господи!

О гробе, що прийняв Творця як сплячого, ти став скарбом життя для нашого спасіння, слава Тобі, Господи!

Життя всіх погодилося бути покладеним до гробу. Він перетворює його на джерело оновлення, слава Тобі, Господи!

Нехай радіє все створіння, нехай веселяться всі мешканці землі, бо смерть зняла свою страшну маску, слава Тобі, Господи!

І благословив Бог день сьомий, день спокою, в який спочив улюблений Син Божий від усіх справ Своїх, слава Тобі, Господи!

Своєю смертю Спаситель зберіг Божий мир у плоті, а воскресінням дарував нам життя вічне, слава Тобі, Господи!

Під час суботніх роздумів брата Матея, Іванка з України поділилася наступними словами, коли її запитали, як ми можемо продовжувати підтримувати її народ:

- Іванка, з України:

Війна дуже виснажує і дехто почувається дуже пригніченим, та втомленим тому просимо вас залишатися видимим знаком надії для нас, українців. Залиштеся з нами вірними до кінця. Говоріть і моліться не лише за мир, але й не забувайте про справедливість. Проголошуйте правду про злочини і не бійтеся називати зло на ім’я.

А Улле, дияконеса з Естонії, запросила молодь взяти участь у європейській зустрічі в Таллінні наприкінці року:

- Юлле, з Естонії:

Ми з нетерпінням чекаємо на вас в Естонії. Це маленька країна з великим серцем. Приїжджайте і допоможіть нам свідчити про Ісуса нашій молоді. Приїжджайте і моліться за мир. Приїжджайте і будуйте відкриту, безпечну і братерську Європу вже сьогодні.