Для багатьох людей сьогодні віра у всемогутнього та всезнаючого Бога не відповідає правдивій свободі вибору. Якщо Бог знає все, що має трапитись, і має план щодо всесвіту, для чого ламати собі голову в спробах зробити вірний вибір?
Перш за все, поняття божественного "плану" не пов’язано з існуванням такої собі книги, в якій все записано заздалегідь. Воно лише відображає істину того, що існування всесвіту та життя людей не є результатом випадковості, а того, що ми існуємо задля певної мети. Бог створив світ та людей для того, щоб ми увійшли у відносини з Ним; Бог хоче розділити своє власне життя з нами. Так як це говориться в одному із давніх християнських гімнів: "У Христі, Бог вибрав нас перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові" (Ефесян 1:4). Всі події, через які Бог дає про себе знати, скеровані попереднім наміром (попереднім не у часі, а логічно першочерговим), тобто для того, щоб дати нам повноту життя у сопричасті з Ним. Це є Його "план", Його "воля", і це є ніщо інше, як вираз Його любові.
Ця любляча воля виражена у великому різноманітті людей та ситуацій. Вона проявляє себе перш за все у дарах, які Бог дає створінням. Що стосується людей, одим з наших найбільших дарів є можливість обирати та діяти вільно. Цей дар є важливим, оскільки Бог очікує від нас любов у відповідь на Його любов. Примушуючи нас чи визначаючи наші вибори, абсолютно протиречило б Його задуму; виключало б любов як таку.
Помилка вірування в те, що все є наперед визначеним, походить від хибного сприйняття Бога таким, яким Він є сам по собі у створеному часі. Бог не є суб’єктом нашого часу. Бог не відноситься ані до поняття "перед", ані до поняття "після", Бог Є. У Євангелії від Йоана, Ісус говорить: "Перше, ніж був Авраам, Я є" (Йн 8:58). Місцем нашої зустрічі з Богом може бути лише теперішній момент. Хтось навіть назвав Бога "Одвічне Нині". Бог не створив спочатку всесвіт, а потім відійшов на "величну самоту". Навпаки, Своїм Духом Бог проживає кожну мить нашого життя разом з нами, спонукаючи нас керувати ним у гармонії з Його заповітом любові. Будучи зовсім віддаленим від наперед визначеного, Божий план — це те, що ми створюємо разом з Ним мить за миттю, протягом всього нашого життя, намагаючись вповні відповісти на дар Його любові, живучи у солідарності та служінні іншим.
Що значить свобода вибору для віруючої людини?
На поняття свободи можна дивитися з різних сторін. Сьогодні, люди зазвичай зауважують на свободі вибору: бути вільним значить бути здатним вирішувати самому, ким хочеш бути або що хочеш робити. Цей світогляд настільки домінує, що для деяких людей Бог є навіть ворогом людської раси, тому що Він хоче диктувати нам як поводитись. Віра, в результаті, робить нас менш вільними.
Для того, щоб мати повне уявлення свободи, треба розрізнити два різні рівні. З одного боку, свобода передбачає вибори, які не є визначеними зовнішнім примусом. Створюючи людей на свою подобу, Бог дав їм цю здатність обирати. В нас не є все запрограмоване заздалегідь. Для того, щоб рости, ми повинні робити кроки, які за нас ніхто інший не може зробити. Як часто говориться, навіть не обирати все одно є вибором!
Здатність обирати, добра і необхідна сама по собі, не є, все ж таки, достатньою для досягнення правдивої свободи. Ми повинні робити вибори з певним призначенням; наші рішення є зорієнтовані на остаточну мету чи результат. Для того, щоб зробити нас справді вільними, тією метою може також бути бажання стати людиною, якою ми істинно є, довести нашу індивідуальність до повного розквіту.
Таким чином, має бути очевидним те, що розуміння свободи, яке б спонукало нас робити, що заманеться, є неправильним навіть по відношенню до людини. Є вибори, які применшують в нас самих себе. Приводячи крайні приклади, це може бути людина, яка "добровільно" вирішуючи приймати наркотики чи вчинити самогубство, відрізає гілку, на якій сидить та позбавляє себе можливості зробити вибори у майбутньому, які б привели до більшого щастя.
"Ти мене випробував, Господи, і знаєш", — співає псалмоспівець (Пс 139:1). Якщо творець людського серця є тим, хто знає його найкраще (див. Єремії 17:9-10), тоді з Його допомогою ми зможемо зробити вибори, які приведуть нас до правдивої самобутності, а відтак до правдивого щастя. Бог допомагає нам, перш за все, своїм Словом, яке вказує, як правильно поводитись, і яке найкраще реалізувалось у житті його Сина, Ісуса Христа. Подібно Бог допомагає внутрішньою присутністю свого Духа, плоду смерті та воскресіння Христа. Довіряючи Богу та намагаючись ходити Його стежками, ми не відмовляємося від нашої свободи; ми використовуємо нашу здатність робити вільні вибори для того, щоб по-справжньому стати собою по відношенню до Джерела нашого існування. Ми створюємо простір для повного розквіту людського життя у нас та навколо нас.
